Спецпроект

Білгород-Дністровську фортецю нищать комунальники? ФОТО

Будівельні роботи, ініційовані на території Білгород-Дністровської фортеці комунальним підприємством "Фортеця", завдають прямої шкоди збереженню унікальної архітектурної пам'ятки Одеської області.

Про це у статті для "УП.Життя" пише провідний дослідник Білгород-Дністровської фортеці, кандидат історичних наук Андрій Красножон.

За словами науковця, комунальники знищують археологічний шар, заливаючи бетоном фундаменти під громадський туалет і адміністративну будівлю на території фортеці.

"Навіщо зводити бетонний новобуд прямо біля головного входу в фортецю, присунувши його впритул до Кілійських воріт, споруджених у 1476 р. молдавським господарем Стефаном Великим? - заявив Красножон. - В часи Стефана при в'їзді у фортецю... відкривався вид на храм. Тепер туристам пропонується розглядати клозет".

Розташування бетонних майданчиків на території фортеці. Фото: Д.Следюк

За словами Красножона, адміністративний будинок для співробітників КП "Фортеця" споруджується з зовнішнього боку фортеці, в 10 м від Кілійських воріт - на залишках середньовічних кварталів, порушуючи історичний вигляд споруди і затуляючи сучасним будинком панораму давніх веж.

"І чому, нарешті, майданчики під зазначені споруди залили бетоном, який залишиться тут навічно, перекривши потужним пластом археологічні залишки середньовічного Білгорода? - запитує історик.

Розвідувальний археологічний шурф (синій контур) і реальне місце котлована під громадський туалет між собою не співпадають

Разведочный шурф (синий контур) и реальное место разбивки котлована под общественный туалет (которые между собой не совпадают)

Науковець стверджує, що - незважачи на наявність дозвільних документів - археологічні дослідження на території, яка залита бетоном під громадський туалет, були проведені неякісно. А на території, залитій бетоном під адміністративну споруду, вони не проводилися взагалі - хоча ще у XVIII-му сторіччі це місце було забудоване.

"Фундамент залитий всього в кількох метрах від Центрального розкопу античної Тіри [давньогрецька колонія VI ст. до н.е. - III cт. н.е. - ІП], головної фортечної брами й середньовічного оборонного рову. - Вірогідно, що якась частина давніх фундаментів тепер недоступна для археологічних досліджень".

 Залитий бетоном фундамент адміністративної споруди

 

Як відомо, в лютому 2011 року Одеська обласна рада створила комунальне підприємство "Фортеця", яке мало відповідати за утримання пам'ятки - бо доти кошти, отримані від туризму, використовувалися неефективно.

Білгород-Дністровська фортеця (Аккерманська фортеця) - середньовічна фортеця в місті Білгород-Дністровський (Одеська область). Є найбільшою фортецею на території Україні.

Історико-архітектурна пам'ятка XIII-XV ст. Побудована на місці античного міста Тіра. З півночі омивається водами Дністровського лиману. Загальна довжина стін фортеці - понад два кілометри. 

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.