У МОЛДОВІ СТВОРИЛИ СОЦМЕРЕЖУ ДЛЯ ЖЕРТВ ДЕПОРТАЦІЙ

У Республіці Молдова створили соціальну мережу deportari.md для жертв політичних репресій та депортацій.

Цей сайт містить інформацію виключно про депортації, скоєні радянською владою, інтерв'ю репресованих, а також дані про місця відбуття покарань, повідомляє ЦДВР.

Керівниками соціальної мережі є доктор історії Віоріка Олару-Чемиртан і діяч мистецтв Геннадій Попеску.

Як зазначив генеральний директор Державної архівної служби Республіки Молдова Іон Варта в інтерв’ю Tribuna.md, вільний доступ до архівних справ про злочини часів радянського комуністичного режиму став можливим лише з початку цього року.

" Йдеться про злочини, скоєні у період режиму комуністичного тоталітаризму часів Молдавської Автономної радянської соціалістичної республіки [у складі Української РСР - ІП], в період великого сталінського терору 1937-1938 років, - зазначив Варта. - Тут у нас справи всіх осіб, які пройшли через жорна смерті".

За його словами, тепер академічні та університетські дослідники можуть вивчати будь-яку справу, яка пройшла процедуру розсекречення.

Раніше, у липні цього року, уряд Республіки Молдова прийняв рішення про виділення органам місцевого самоврядування 18,78 млн леїв (близько 11,7 млн гривень) на виплату компенсацій, передбачених держбюджетом на відшкодування вартості майна реабілітованих жертв політичних репресій.

Дивіться також інші матеріали за темами "Молдова" й "Архіви"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.