У МОЛДОВІ СТВОРИЛИ СОЦМЕРЕЖУ ДЛЯ ЖЕРТВ ДЕПОРТАЦІЙ

У Республіці Молдова створили соціальну мережу deportari.md для жертв політичних репресій та депортацій.

Цей сайт містить інформацію виключно про депортації, скоєні радянською владою, інтерв'ю репресованих, а також дані про місця відбуття покарань, повідомляє ЦДВР.

Керівниками соціальної мережі є доктор історії Віоріка Олару-Чемиртан і діяч мистецтв Геннадій Попеску.

Як зазначив генеральний директор Державної архівної служби Республіки Молдова Іон Варта в інтерв’ю Tribuna.md, вільний доступ до архівних справ про злочини часів радянського комуністичного режиму став можливим лише з початку цього року.

" Йдеться про злочини, скоєні у період режиму комуністичного тоталітаризму часів Молдавської Автономної радянської соціалістичної республіки [у складі Української РСР - ІП], в період великого сталінського терору 1937-1938 років, - зазначив Варта. - Тут у нас справи всіх осіб, які пройшли через жорна смерті".

За його словами, тепер академічні та університетські дослідники можуть вивчати будь-яку справу, яка пройшла процедуру розсекречення.

Раніше, у липні цього року, уряд Республіки Молдова прийняв рішення про виділення органам місцевого самоврядування 18,78 млн леїв (близько 11,7 млн гривень) на виплату компенсацій, передбачених держбюджетом на відшкодування вартості майна реабілітованих жертв політичних репресій.

Дивіться також інші матеріали за темами "Молдова" й "Архіви"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.