Спецпроект

У Китаї відкрився найбільший музей під відкритим небом

В Китаї відкрився музей-скансен, де відвідувачі зможуть побачити 130 найбільш відомих визначних пам'яток в один день.

Про це пише rkm.kiev.ua.

Парк Скансен на півдні Китаю є домом для найвідоміших архітектурних творінь нашої планети. Парк мініатюр розташувався на площі в 480 000 квадратних метрів.

Тут хмарочоси межують з чудовими храмами Ангкор-Ват у Камбоджі, а трохи далі розташувалися багатоквартирні будинки з видом на лондонський Тауер і Єлисейські Поля. Відвідувачі незвичайного парку зможуть побачити Статую Свободи і Сіднейський Харбор Брідж до обіду, а потім відправитися на прогулянку в гори Фудзі, але перед цим зробити зупинку, щоб кинути монетку в фонтан Треві і помилуватися архітектурою Парку Гуель Гауді.

Як і в Парижі, Ейфелеву вежу видно далеко за горизонтом, а поруч розташували Версальський палац і знамениті єгипетські Піраміди, які зазивають відвідувачів.

Манхеттен знаходиться в двох кроках від гори Рашмор.

Останнім часом китайські мандрівники стали найактивнішими у світі туризму, але для тих, хто не може дозволити собі побачити реальні пам'ятки, цей парк пропонує можливість почати день у Лондоні, пообідати в Парижі і помилуватися заходом сонця над Сіднейським оперним театром.

Подібні творіння є і в інших куточках планети. 

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.