Спецпроект

Китай перетворить свій першій атомний підводний човен на музей

Перший побудований в Китаї атомний підводний човен "Чанчжен-1" проекту "Хань" був списаний після майже сорока років у строю ВМС КНР. За заявою китайських військових, реактори побудованого в 1970 році човна вже відправлені на утилізацію, а саму субмарину перетворять на музей і відкриють для відвідувачів.

Про це пише comments.ua.

Підводний човен "Чанчжен -1" ("Великий похід -1" ,长征, названий на честь Великого походу китайських комуністів поряд з однойменними космічними ракетами) будувалася з 1967 по 1970 рік і ще чотири роки проходила випробування.

Представники ВМС Китаю стверджують, що за весь час існування човен не стикався з серйозними аваріями. За їх запевненням, перший китайський підводний атомний корабель продемонстрував "найвищий рівень безпеки" (хоча відомо мінімум про дві катастрофи дизель-електричних китайських підводних човнів в 1983 і 2003 роках, в обох випадках із загибеллю всього екіпажу).

До 2013 року субмарина, побудована за проектом стандарту 1950-х років морально і технічно застаріла, тому була виведена зі складу флоту. Крім того, перший Атомохід КНР виявився набагато більш гучним, ніж аналогічні підводні човни інших країн, що погано вплинуло на його бойові якості.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.