Спецпроект

Заходи до 80-ої річниці Голодомору. ПРОГРАМА

21-22 листопада Київ прийматиме світову прем’єру опери про Голодомор, відомі дослідники зберуться на міжнародний науковий симпозіум, а в Українському домі відкриється виставка "Тоталітаризм у Європі". 23 листопада у 16:00 - акція "Запали свічку"...

Про це повідомляє сайт Громадського комітету із вшунування пам'яті Голодомору-геноциду 1932-33 років.

23 листопада біля Меморіалу Голодомору очікують тисячі людей зі всієї України, а також представників діаспори.

Міжнародний форум до 80-х роковин Голодомору "Народ мій є! Народ мій завжди буде!", організований Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32-33 років в Україні, пройде 21-22 листопада 2013 року у Києві.

21 листопада о 9:00

Відкриття міжнародного наукового симпозіуму "Голодомор 1932-1933 років в Україні: історія і пам’ять"

Сесійна зала Великої конференц-зали Національної академії наук України, вул. Володимирська, 55 (3-й поверх)

Участь у симпозіумі візьмуть: Стефан Куртуа, відомий французький історик, автор сучасного наукового бестселера "Чорна книга комунізму" (виданого у 26 країнах), Ніколя Верт, французький історик-совєтолог, професор історії Національного центру наукових досліджень Франції, Едвінс Шноре з Латвійського університету, автор та режисер документального фільму "Радянська історія", Генадь Побережний із Гарварду (США), Агнешка Матусяк із Вроцлавського університету (Польща), Вольф Москович (Єрусалимський університет, Ізраїль), Оля Андрієвська (Торонтський університет, Канада), Мирослав Попович, Людмила Гриневич, Станіслав Кульчицький, Олеся Стасюк, Володимир В’ятрович, Андрій Козицький, Ігор Щупак та ін.

Докладніше дивіться у програмі заходу.

21 листопада

19:00

Світова прем’єра опери американського композитора Вірка Балея "Червона земля. Голод"

Національна опера України (вул. Володимирська, 65).

Автор опери — композитор, піаніст і диригент Вірко Балей, професор консерваторії Університету штату Невада. Лібрето опери написав нью-йоркський поет Богдан Бойчук.

За сюжетом це історія про трьох голодуючих людей: "Вони випадково зустрічаються, це люди контрастних ідеологій і темпераменту, ми показуємо їхнє емоційне життя, зазираємо у внутрішній світ героїв, показуємо розвиток їхніх стосунків в екстремальній ситуації. Через їхні долі глядачам відкривається все жахіття Голодомору", — каже Вірко Балей.

Тенор головного героя виконує зірка світового масштабу — оперний співак Джон Дайкерс, який разом із чотирма іншими солістами прибуде в листопаді до Києва.

Докладніше про оперу читайте тут.

 

22 листопада

11:30

Відкриття виставки Платформи європейської пам’яті та сумління "Тоталітаризм у Європі: Фашизм - нацизм - комунізм"

Український дім, вул. Хрещатик, 2

ХХ століття стало для Центральної та Східної Європи періодом тоталітарних експериментів. Ця епоха, як і будь-яка інша епоха в історії, залишила після себе чимало стереотипів.

У переважної більшості ознайомлених з історією регіону в рамках шкільного курсу історії поняття "тоталітаризм" чітко асоціюється з міжвоєнним періодом та гітлерівською Німеччиною, з одного боку, і сталінським СРСР — з іншого. Не менш стійке переконання, що між нацистською Німеччиною та сталінським СРСР існували принципові різниці — попри явну логічну суперечність із першим твердженням.

Виставка "Тоталітаризм у Європі" — про те, що тоталітаризм — це не тільки СРСР і Німеччина і не тільки у міжвоєнний період.

Докладніше про виставку читайте тут.

23 листопада

Всенародний день пам’яті

В усіх обласних центрах, 32 країнах світу, у селах та містечках в цю суботу, 23 листопада, українці прийдуть до пам’ятних знаків жертвам геноциду та запалять свічки в пам’ять мільйонів вбитих голодом.

КИЇВ

14:00 — м. Арсенальна, спільна хода до Національного меморіалу Голодомору

15:00 — пам’ятні заходи біля Національного меморіалу Голодомору

16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Початок акції "Засвіти свічку пам’яті"

Дивіться також інші матеріали за темою "Голодомор"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.