Українці ФРН просять Меркель визнати Голодомор геноцидом

У зв'язки з 80-річчям Голодомору 1932-1933 років "Центральна Спілка Українців в Німеччині" звернулась до канцлера Анжели Меркель і до президента ФРН Йоахіма Гаука з відкритим листом-закликом засудити Голодомор та визнати його актом геноциду.

Про це повідомляє прес-служба Спілки.

У листі до влади ФРН розповідається про обставини та основні факти злочину під назвою "Голодомор", про те, що в багатьох куточках світу, зокрема, і в Німеччині, щорічно в листопаді вшановується пам'ять загиблих під час Голодомору в Україні.

За останніми соціологічними дослідженнями, 66% українців вважають Голодомор геноцидом.

На сьогодні Голодомор в Україні 1932-1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу і засудили 23 країни світу: Австралія, Андорра, Аргентина, Бразилія, Ватикан, Грузія, Еквадор, Естонія, Іспанія, Італія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Словаччина, США, Угорщина, Чехія, Чилі.

"Центральна Спілка Українців в Німеччині сподівається на таке визнання і Німеччиною, країною демократичних традицій та європейських цінностей", - ідеться в листі.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.