Українці мають знайти компроміс, як поляки у 1980-х - науковець

Українські політики і всі небайдужі мають знайти компроміс, який дозволить прийняти закони, необхідні для партнерської співпраці з Євросоюзом.

Про це йдеться у відкритому листі професора Ягеллонського університету (Краків) Володимира Мокрія, керівника кафедри українознавства факультету міжнародних і політичних студій.

"Всі знають, що у разі непідписання угоди у Вільнюсі неприятелі матимуть достатньо часу, щоб пригнобити Україну, а ЄС матиме свої нелегкі проблеми та ще й вибори до Європарламенту", - зазначив професор.

За словами Мокрія, після підписання угоди у Вільнюсі можна буде вносити поправки, головне - підписати.

"Як депутат Сейму від [профспілкового руху] "Солідарність" в 1989-1991 роках, хочу поінформувати, що нас з "Солідарності" було 161 депутатів, а комуністів 299, - наголошується у зверненні. - Але ми їх переконували, просвіщали і змогли прийняти закони, завдяки яким почали звільнення від комунізму".

За словами професора, українці, як і люди "Солідарності" – це люди діалогу. Він просить усі зацікавлені сторони порозумітися і прийняти компромісні, але необхідні для євроінтеграції закони.

"Припинення євроінтеграційних стремлінь України означає повернення до недотриманого   царською владою Переяслава і відкинення європейських цінностей", - наголошує науковець.

Дивіться також: "Як посадити поруч владу та опозицію. Європейський досвід"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.