Спецпроект

Унікальний музей на Волині занепав через нестачу коштів

Частина музею сільського господарства Волині знаходиться у жахливому стані. Утримання іншої частини, скансену під відкритим небом, не фінансується взагалі.

Про це пише volynpost.com.

Директор музею-скансену Олександр Сердюк просить збільшити фінансування музею з бюджету області. За його словами, музей складається з двох частин – 7 залів у Будинку культури Рокинь і експозиції під відкритим небом, яку називають Козацьким зимівником. Середюк нагадав, що у музеї – 9 дерев’яних хат, вони звезені зі всієї Волині. Так, встановлена цьогоріч хата, яку знайшли у Шацькому районі, одна з найстаріших в Україні і датується 1804 роком. Як зауважив директор музею, земля належить державі як "дендрофонд" і не може бути приватизованою. Олександр Середюк розповів, що музей потребує збільшення дотації в три рази, адже за останні кілька років держава не дала жодної копійки на експозицію просто неба. Мовляв, фінансування передбачено у відповідній регіональній програмі, але його недостатньо. А між тим, зі слів директора, Будинок культури перебуває у "жахливому стані" і погано отоплюється навіть попри те, що нещодавно у ньому встановили нові електробатареї. Члени бюджетної комісії Волинської облради вже  доручили управлінню культури опрацювати питання відокремлення частини музею із ймовірним її приєднанням до Волинського краєзнавчого музею як філіалу. Тільки після цього фінансування закладу може бути збільшено на законних засадах. 

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.