Спецпроект

Унікальний музей на Волині занепав через нестачу коштів

Частина музею сільського господарства Волині знаходиться у жахливому стані. Утримання іншої частини, скансену під відкритим небом, не фінансується взагалі.

Про це пише volynpost.com.

Директор музею-скансену Олександр Сердюк просить збільшити фінансування музею з бюджету області. За його словами, музей складається з двох частин – 7 залів у Будинку культури Рокинь і експозиції під відкритим небом, яку називають Козацьким зимівником. Середюк нагадав, що у музеї – 9 дерев’яних хат, вони звезені зі всієї Волині. Так, встановлена цьогоріч хата, яку знайшли у Шацькому районі, одна з найстаріших в Україні і датується 1804 роком. Як зауважив директор музею, земля належить державі як "дендрофонд" і не може бути приватизованою. Олександр Середюк розповів, що музей потребує збільшення дотації в три рази, адже за останні кілька років держава не дала жодної копійки на експозицію просто неба. Мовляв, фінансування передбачено у відповідній регіональній програмі, але його недостатньо. А між тим, зі слів директора, Будинок культури перебуває у "жахливому стані" і погано отоплюється навіть попри те, що нещодавно у ньому встановили нові електробатареї. Члени бюджетної комісії Волинської облради вже  доручили управлінню культури опрацювати питання відокремлення частини музею із ймовірним її приєднанням до Волинського краєзнавчого музею як філіалу. Тільки після цього фінансування закладу може бути збільшено на законних засадах. 

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.