Спецпроект

Кримська митниця передала до музеїв раритетний конфіскат

Найціннніші речі - срібний стакан для олівців, самовар, портсигар та ікони.

Про це пише investigator.org.ua.

Кримська митниця Міндоходів передала в КРУ "Центральний музей Тавриди " і КРУ "Керченський історико-культурний заповідник" предмети, які становлять історичну та культурну цінність. Як повідомляє прес-служба відомства, серед 123 раритетів на загальну суму близько 240 тисяч гривень, були стакан для олівців, самовар, сумочка кольчужного плетіння, портсигар, бінокль польовий, а також монети, гудзики, ордена, медалі, ікони. Усі цінності, які незабаром відвідувачі зможуть побачити в експозиціях кримських музеїв, виявлені в цьому році при проведенні митного контролю та митного оформлення на митних постах " Сімферополь-аеропорт " та " Керч ".

У першу чергу привертає увагу переданий в КРУ "Центральний музей Тавриди" срібний стакан для олівців з позолоченою внутрішньою поверхнею. Громадянин Росії намагався вивезти рідкісну річ в Москву, не вказуючи її у митній декларації. За висновком експерта, цей стакан представляє історичну та культурну цінність. Його рекомендовано включити до Державного реєстру національної культурної спадщини як виріб, що належить роботі відомих майстрів - ювелірів другої половини ХІХ - початку ХХ ст .Орієнтовна вартість раритету становить не  менше 10 тисяч гривень.

Серед переданих КРУ "Центральний музей Тавриди " цінностей також особливо виділяється самовар, виготовлений у період 1912-1918 рр. Цінну річ громадянин України збирався вивезти в Стамбул в травні цього року. У цей же музей передали виготовлену в Україні на початку 20 століття ( 1908-1926 рр.) сумочку кольчужного плетіння з срібла, яку разом з іншими цінностями наш співвітчизник намагався вивезти авіарейсом "Сімферополь - Тель-Авів ".

Представники митниці наголошують, що подібні речі підлягають обов'язковому письмовому декларуванню. На їх переміщення та вивезення з України встановлено заборони чи обмеження. 

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.