АНОНС: Лекція "Крим наш. 5 років маніпуляції історією Криму"

Чи правда, що Крим – «споконвіку російська земля», що завжди належала Росії? Чи дійсно кримські татари – «народ-зрадник» і не мають права називатися корінними? Чи насправді Україна не має до Криму жодного стосунку і отримала його 1954 року незаконно? І чи реально 90% кримчан проголосували на референдумі 2014 року за повернення до «рідної гавані»?

Про це і багато іншого говоритиме кандидат історичних наук, публіцист Радіо Свобода і просто кримчанин Сергій Громенко – повідомляє Національний музей історії України.

 

5 років тому Кримський півострів був окупований та анексований Росією. З тих пір ця територія була суттєво укріплена та мілітаризована, перетворившись у буквальному сенсі на невразливий авіаносець. Але фізичною боротьбою за землю Кремль не обмежився.

З метою обґрунтувати свої т.зв. "історичні права" на Крим та виправдати власну агресію Москва раз-у-раз вдається до маніпуляцій з кримською історією.

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Час: 23 лютого, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (4 поверх), вул. Володимирська, 2, м. Київ.

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.