Спецпроект

Львівський музей історії релігії збирає кошти на реставрацію експонатів

Музейники підготували мистецький проект «Re-візія».

Про це пише galinfo.com.ua.

Проект складається з двох частин: презентації настінного календаря на 2014 рік, підготовленого на основі фотографій  невідреставрованих фондових предметів, та відкриття виставки самих музейних експонатів. Ідея проекту – показати відвідувачам речі, які потребують реставрації, залучити найширше коло меценатів та благодійників, кошти яких підуть на відновлення фондових предметів.

Серед представлених речей – "Требник", виданий у Львові 1682 року; невелика дерев’яна (різьблена) композиція  "Свята Родина" і Чаша (карбований метал) часів XVIIIст., інші історичні та  культурні цінності.

Автор фотографій  - Ігор Садовий – до кожного експонату підійшов по-своєму, розміщуючи його відповідно до теми, середовища, настрою. Він змістив увагу глядача від зображуваного на знімку експонату до зображення в цілому. Так12-сантиметрова дерев’яна скульптурка "Христос скорботний" зафіксована  на фоні засніженого Львова, стола (елемент літургійного одягу католицького і лютеранського клірика, аналог єпитрахилі у православній церкві) розвішена на сповідальниці, "Свята Родина" на фоні культової споруди.

 Автор проекту - головний зберігач ЛМІР Світлана Тимків. Проект "Re-візія" стартує у п’ятницю, 27 грудня, о 15 годині. Перед глядачами постануть 15 невідреставрованих експонатів, а поряд - світлини Ігоря Садового. Крім презентації виставки, автори представлять календар на 2014 рік. 

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.