Спецпроект

На честь засновника фабрики Петриківського розпису відкрили музей

Музей Федора Панка у селищі Петриківка на Дніпропетровщині прийняв перших відвідувачів.

Про це пише ukrinform.ua.

Український майстер народного декоративного розпису все життя прожив у рідному селі Патриківка. У 1958 році він заснував і очолив першу і єдину в Україні та світі фабрику петриківського розпису "Дружба". Також він сприяв відродженню, визнанню та розквіту традиційного народного живопису з Петриківки.

Для залучення більшої кількості туристів до Петриківки, окрім відкриття Музею Федора Панка, у селі  планується проведення традиційного міжнародного фестивалю-ярмарку "Петриківський дивоцвіт". Також місцеві майстри розробляють навчальні програми Петриківського розпису для дитсадків, школ та вишів України.

Як відомо, у грудні 2013 року Петриківський розпис включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. 

До 20 січня 2014 року у Києві триватиме виставка Петриківського розпису у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва на території Києво-Печерської лаври.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.