У київському метро сховали Леніна. "Свобода" каже, що зносять. ФОТО

У нижньому вестибюлі станції метро "Театральна" бюст Леніна зашили дошками.

Про це повідомляє ТСН.

Від офіційних коментарів співробітники метрополітену відмовились, але зазначили, що пам'ятник вождю більшовицької революції в Російській республіці 1917 року закрили за наказом адміністрації.

У метрополітені бояться, що вмонтоване в торцеву стіну центрального залу станції бронзове погруддя Володимира Леніна спробують знищити революційно налаштовані громадяни.

Тим часом представник партії "ВО "Свобода" Олександр Аронець повідомив у себе в твітері, що бюст демонтують.

 

Станція метро "Театральна" була споруджена в 1987 році як пересадочний вузол зі Святошинсько-Броварської (червоної) на Сирецьку-Печерську (зелену) лінію. Спершу планувалося, що пересадковою буде "Університет", але траса Сирецько-Печерської лінії змістилася і вирішили збудувати нову станцію.

 Фото: periskop.livejournal.com

Відкрита до 70-річчя Жовтневої революції на тодішній вулиці Леніна (нині Богдана Хмельницького), станція отримала назву "Ленінська" і була оформлена у відповідному "мавзолейному" стилі - з червоно-брунатного житомирського граніту.

В 1993 році станцію перейменували на "Театральну", оскільки поруч розташовані Театр російської драми імені Лесі Українки і Національна опера.

 

У нішах станційних пілонів розміщено металеві горельєфи у вигляді знамен із цитатами з творів Леніна російською та українською мовами. Серед них є такі:

"Всякая революция лишь тогда чего-нибудь стоит, если умеет защищаться".

"Государство сильно сознательностью масс".

"Советская власть есть путь к социализму, найденный трудовыми массами, а потому верный и непобедимый".

Дивіться також: "Як будували "Театральну" та інші станції київського метро. ФОТО"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.