У КИЄВІ БУДЕ ПАМ'ЯТНИК НЕБЕСНІЙ СОТНІ - КМДА

Київська міська державна адміністрація планує встановити пам'ятник Небесній Сотні в центрі Києва.

Про це інформує прес-служба департаменту містобудування й архітектури Київської міськдержадміністрації, повідомляють "Українські новини".

Головний архітектор Києва Сергій Целовальник висловив підтримку ідеї про вшановування пам'яті героїв Небесної Сотні.

"Ми обов'язково вшануємо загиблих людей, потрібно лише знайти правильне рішення, підібрати правильний художній образ для відображення цих трагічних подій. Зі свого досвіду можу сказати одне, що в поспіху вирішувати ніколи нічого не можна. Дії мають бути зваженими, спокійними, погодженими з народом", - сказав він. 

За словами чиновника, реконструкція центру Києва відбудеться, але не так швидко, як хотілося б.

"Я в жодному разі не закликаю до того, щоб уже сьогодні руйнували й змінювали Майдан. Всі останні події потрібно добре осмислити. Але як архітектор я вважаю, що сучасний вигляд Майдану є відображенням подій, які сталися останнім часом у Києві", - заявив Целовальник.

"І, можливо, його (Майдан) потрібно було б повністю змінити. Для початку потрібно прибрати всю територію. А далі буде видно, яке архітектурне рішення найкраще підійде для втілення, і яке фінансування ми отримаємо для цього", - додав він.

Поспішність у створенні пам'ятника, на думку головного архітектора Києва, може знецінити подвиг простих людей.

Целовальник також зазначив, що необхідно виробити загальнонародний сценарій зі створення суспільно значимих міських просторів, які будуть не тільки нагадувати про бурхливі події Євромайдану, але й збережуть середовище центральної функціонально насиченої частини міста.

Зокрема, на його думку, потрібна громадська рада, яка визначить "ідеологію проекту", подальше обговорення проекту з громадянами, організацію й проведення всеукраїнського архітектурного конкурсу з усебічним обговоренням і забезпеченням адміністративно-організаційного супроводу ухвалених рішень на державному і муніципальному рівнях.

Київміськадміністрація, департамент містобудування й архітектури разом із представниками громадськості готові виступити координаторами заявлених заходів.

Як відомо, за останніми підрахунками 82 людини загинули під час сутичок протестувальників і силовиків у Києві з 18 лютого. Більше півтисячі звернулися по медичну допомогу.

Є ідея вшанувати загиблих перейменуванням столичної вулиці Інститутська на вулицю Небесної Сотні. Саме на Інститутській було застрелено найбільше людей.

Дніпропетровська міськрада проголосувала за перейменування площі Леніна на площу Героїв Майдану.

У Тернополі міськрада вирішила перейменувати площу Мистецтв на площу Героїв Євромайдану.

Депутати села Свидівок під Черкасами перейменували центральну вулицю з Леніна на Героїв Небесної Сотні.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.