Постраждалий під час революції Міст Закоханих відновлює Коломия. ФОТО

Ремонт Мосту Закоханих на Парковій алеї в Києві, який частково згорів під час акцій протесту, взяла на себе громада міста Коломия (Івано-Франківщина).

Про це УНІАН повідомили у прес-службі Київської міської державної адміністрації.

"Ініціативу з проведення ремонтних робіт, зокрема, відновлення дерев’яного настилу пішохідного мосту ... взяла на себе міська громада Коломиї, - йдеться в повідомленні. - Наразі роботи вже розпочато".

 Барикади на містку, 2014 рік

Зазначається, що раніше фахівці КП "Київавтошляхміст" провели візуальний огляд мосту та встановили, що в результаті дії високих температур споруда зазнала деформації металоконструкцій перильного огородження та руйнування дерев’яного настилу прохожої частини.

3 березня 2014 року КП "Київавтошляхміст" передало міст в оперативне управління Центрального парку культури та відпочинку Києва.

 Коломияни за роботою

Повідомляється, що івано-франківці завершать ремонтні роботи вже сьогодні.

Парковий міст (народні назви Міст Закоханих, Чортів місток) — пішохідний місток у Києві, перекинутий через Петрівську алею неподалік стадіону "Динамо". Він з'єднує Міський сад і Хрещатий парк.

Парковий міст. Знято з Петрівської алеї

Споруджений за проектом Євгена Патона у 1910 році, місток є одним із перших розбірних металевих мостів країни.  У 1983 році старі конструкції було демонтовано й перевезено до Переяслав-Хмельницького у музей народної архітектури і побуту, а за їхнім зразком було встановлено нові.

Під час революційних подій у Києві 2014 року високий міст з'єднував позиції бійців Внутрішніх військ і протестуючих. З обох боків його були споруджені барикади. У січні міст частково постраждав від вогню.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.