Постраждалий під час революції Міст Закоханих відновлює Коломия. ФОТО

Ремонт Мосту Закоханих на Парковій алеї в Києві, який частково згорів під час акцій протесту, взяла на себе громада міста Коломия (Івано-Франківщина).

Про це УНІАН повідомили у прес-службі Київської міської державної адміністрації.

"Ініціативу з проведення ремонтних робіт, зокрема, відновлення дерев’яного настилу пішохідного мосту ... взяла на себе міська громада Коломиї, - йдеться в повідомленні. - Наразі роботи вже розпочато".

 Барикади на містку, 2014 рік

Зазначається, що раніше фахівці КП "Київавтошляхміст" провели візуальний огляд мосту та встановили, що в результаті дії високих температур споруда зазнала деформації металоконструкцій перильного огородження та руйнування дерев’яного настилу прохожої частини.

3 березня 2014 року КП "Київавтошляхміст" передало міст в оперативне управління Центрального парку культури та відпочинку Києва.

 Коломияни за роботою

Повідомляється, що івано-франківці завершать ремонтні роботи вже сьогодні.

Парковий міст (народні назви Міст Закоханих, Чортів місток) — пішохідний місток у Києві, перекинутий через Петрівську алею неподалік стадіону "Динамо". Він з'єднує Міський сад і Хрещатий парк.

Парковий міст. Знято з Петрівської алеї

Споруджений за проектом Євгена Патона у 1910 році, місток є одним із перших розбірних металевих мостів країни.  У 1983 році старі конструкції було демонтовано й перевезено до Переяслав-Хмельницького у музей народної архітектури і побуту, а за їхнім зразком було встановлено нові.

Під час революційних подій у Києві 2014 року високий міст з'єднував позиції бійців Внутрішніх військ і протестуючих. З обох боків його були споруджені барикади. У січні міст частково постраждав від вогню.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.