В Росії хочуть перейменувати Крим

Депутат фракції ЛДПР в Держдумі Міхаіл Дєґтярьов направив листа до спікера самопроголошеного кримського парламенту Володимира Константинова, в якому запропонував перейменувати півострів із Криму на Крим-Тавриду.

Про це повідомляють "Известия".

"Потрібно скористатися унікальним шансом, який дає нам російська конституція - встановити подвійну назву, - заявив депетат. - Це воєдино зв'яже всю історію Криму".

Тим часом отаман Чорноморської козачої сотні Севастополя Анатолій Марета вважає, що не треба подвійної назви, краще "просто перейменувати в Таврію або Тавриду", оскільки "Крим - це кримськотатарська назва".

Назва "Крим" з'явилася у XIII-XIV сторіччі, коли степовий Крим увійшов до складу Золотої Орди. У східній частині півострова було засновано місто Кирим [нині Ескі-Кирим, Старий Крим], яке стало адміністративним центром. Генуезці, які контролювали південне узбережжя Криму, називали місто Солхат.

Назва міста незабаром поширилася і на весь півострів, який у часи античності іменували Таврикою або Тавридою (а пізніше Хазарією, Готією тощо). У 1449 році була створена незалежна кримськотатарська держава (Кримський Юрт), яка проіснувала до 1783-го.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.