В Росії хочуть перейменувати Крим

Депутат фракції ЛДПР в Держдумі Міхаіл Дєґтярьов направив листа до спікера самопроголошеного кримського парламенту Володимира Константинова, в якому запропонував перейменувати півострів із Криму на Крим-Тавриду.

Про це повідомляють "Известия".

"Потрібно скористатися унікальним шансом, який дає нам російська конституція - встановити подвійну назву, - заявив депетат. - Це воєдино зв'яже всю історію Криму".

Тим часом отаман Чорноморської козачої сотні Севастополя Анатолій Марета вважає, що не треба подвійної назви, краще "просто перейменувати в Таврію або Тавриду", оскільки "Крим - це кримськотатарська назва".

Назва "Крим" з'явилася у XIII-XIV сторіччі, коли степовий Крим увійшов до складу Золотої Орди. У східній частині півострова було засновано місто Кирим [нині Ескі-Кирим, Старий Крим], яке стало адміністративним центром. Генуезці, які контролювали південне узбережжя Криму, називали місто Солхат.

Назва міста незабаром поширилася і на весь півострів, який у часи античності іменували Таврикою або Тавридою (а пізніше Хазарією, Готією тощо). У 1449 році була створена незалежна кримськотатарська держава (Кримський Юрт), яка проіснувала до 1783-го.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.