В Росії хочуть перейменувати Крим

Депутат фракції ЛДПР в Держдумі Міхаіл Дєґтярьов направив листа до спікера самопроголошеного кримського парламенту Володимира Константинова, в якому запропонував перейменувати півострів із Криму на Крим-Тавриду.

Про це повідомляють "Известия".

"Потрібно скористатися унікальним шансом, який дає нам російська конституція - встановити подвійну назву, - заявив депетат. - Це воєдино зв'яже всю історію Криму".

Тим часом отаман Чорноморської козачої сотні Севастополя Анатолій Марета вважає, що не треба подвійної назви, краще "просто перейменувати в Таврію або Тавриду", оскільки "Крим - це кримськотатарська назва".

Назва "Крим" з'явилася у XIII-XIV сторіччі, коли степовий Крим увійшов до складу Золотої Орди. У східній частині півострова було засновано місто Кирим [нині Ескі-Кирим, Старий Крим], яке стало адміністративним центром. Генуезці, які контролювали південне узбережжя Криму, називали місто Солхат.

Назва міста незабаром поширилася і на весь півострів, який у часи античності іменували Таврикою або Тавридою (а пізніше Хазарією, Готією тощо). У 1449 році була створена незалежна кримськотатарська держава (Кримський Юрт), яка проіснувала до 1783-го.

"Важливо не робити з пам’яті божество", - Євгеній Стасіневич

Публічне інтерв'ю з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.