Шептицький замість Червонограда. Верховна Рада ухвалила постанову про перейменування 328 населених пунктів

Верховна Рада України ухвалила постанову про перейменування 328 населених пунктів в рамках декомунізації.

Про це повідомили народні депутати, зокрема, Володимир В'ятрович та Роман Лозинський.

Компромісну постанову №12043 під час голосування у Верховній Раді підтримав 281 народний депутат.

"Є! 281 за. Деколонізація мапи України почалась. Перша постанова про перейменування нарешті ухвалена. Російських імперських назв на нашій мапі стало на 331 менше", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Володимир В'ятрович.

Прийнята постанова не передбачає перейменування міст Южне, Южноукраїнськ, Павлоград, Синельникове та Первомайськ. За словами народного депутата Романа Лозинського, постанову щодо цих міст Верховна Рада розглядатиме на початку жовтня. Наразі у межах деколонізації в Україні отримають нові назви 4 райони, 10 міст, 56 селищ, 261 село.

"Це справді історичне рішення! Це те, що треба було зробити 33 роки тому. Ми заплатили страшенну ціну за те, аби нарешті як держава дозріти до цього рішення", – написав Роман Лозинський.

Зокрема у Дніпропетровській області перейменовано:

місто Новомосковськ на місто Самар;

селище Горького на селище Титорове;

село Перше Травня на село Богодарівка;

село Суворовське на село Слобідське;

Новомосковський район на Самарівський район;

у Донецькій області:

село Ванюшкине на село Фролівське;

село Мічуріне на село Грінталь;

село Первомайське на село Паланка;

село Московське на село Козацьке;

селище Пушкіне на селище Чумацьке;

у Закарпатській області:

село Пушкіно на село Міжлісне;

у Запорізькій області:

Мічуріна село Симиренкове;

селище Максима Горького на селище Кошове;

у Київській області:

село Перше Травня на село Княже;

у Кіровоградській області:

селище Єлизаветградка на селище Гайдамацьке;

у Луганській області:

місто Сєвєродонецьк на місто Сіверськодонецьк;

місто Первомайськ на місто Сокологірськ;

місто Молодогвардійськ на місто Отаманівка;

селище Новопсков на селище Айдар;

селище Челюскінець на селище Титаренкове;

Сєвєродонецький район на Сіверськодонецький район;

у Львівській області:

місто Червоноград на місто Шептицький;

Червоноградський район на Шептицький район;

у Миколаївській області:

село Мічуріне на село Симиренки;

у Одеській області:

селище Бородіно на селище Буджак;

селище Суворове на селище Катлабуг;

у Полтавській області:

село Новомосковське на село Лоза;

село Первомайське на село Гуляйстеп;

село Першотравневе на село Майдан;

у Сумській області:

місто Дружба на місто Хутір-Михайлівський;

у Харківській області:

місто Красноград на місто Берестин

місто Первомайський Лозівського району на місто Златопіль;

село Мічурінське на село Симиренківське;

селище Першотравневе на селище Мандричине;

Красноградський район на Берестинський район;

у Херсонській області:

село Максима Горького на село Сагайдачне;

село Нова Калуга на село Михайлів;

село Потьомкине на село Незламне;

село Чкалове на село Стійке;

село Князе-Григорівка на село Козацька Слобода;

село Первомаївка на село Тихий Лиман;

село Суворовка на село Чумаки;

у Черкаській області:

місто Ватутіне на місто Багачеве;

село Перше Травня

на село Компанійське;

у Чернігівській області:

село Перше Травня на село Міхновське;

Нагадаємо,18 вересня, Верховна Рада провалила голосування про деколонізацію 333 українських міст та сіл. Постанову підтримали лише 208 нардепів. Після чого парламентарі заблокували трибуну. Згодом голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час брифінгу повідомив, що на голосування винесуть нову постанову, з якої приберуть пʼять населених пунктів.

 
tvoemisto.tv/https://tvoemisto.tv

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.