Джемілєв відповів Путіну, що РФ сама має реабілітуватися перед татарами

Указ президента Росії про реабілітацію кримських татар та інших раніше депортованих із Криму народів - політичний крок для зміцнення російської політики на півострові.

Таку думку виданню Крим.Реаліі висловив лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

"Реабілітації з боку Росії ми якось не потребуємо. Росія сама має реабілітуватися перед нами за той скоєний злочин у 1944 році", - заявив Джемілєв.

Також він вважає прийняття даного указу таким, що запізнився.

"Чому вони вирішили цей указ видавати після окупації нашої території - цікаве питання для нас. Звичайно, Росія має брати участь у вирішенні соціальних проблем, які у нас є, але це потрібно робити в рамках угод між нашими країнами", - зазначив Джемілєв.

Він також висловив думку, що Росія відразу після проголошення Російської Федерації в 1991 році повинна була заявити про те, що депортація була злочином, взяти на себе зобов'язання щодо повернення та облаштування кримських татар на своїй землі.

"Раніше російська пропаганда постійно зі злістю говорила, що Україна стимулює повернення кримських татар, щоб тим самим порушити демографічну ситуацію на шкоду росіянам. А зараз раптом такий реверанс", - підкреслив Джемілєв.

Як відомо, 21 квітня президент РФ Владімір Путін підписав указ про "реабілітацію" кримськотатарського та інших народів Криму, що постраждали від сталінських репресій.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.