Міграційна служба РФ не знає про заборону в'їзду для Джемілєва

Федеральна міграційна служба Росії не має у розпорядженні інформації про заборону в'їзду народному депутату України Мустафі Джемілєву на територію Росії, зокрема, у Крим.

Про це УкрІнформу повідомили у прес-службі ФМС Росії.

"Такої інформації немає. Відповідно, чому ви думаєте, що йому заборонили в'їзд у РФ? Я такий саме акт можу вам надіслати, ви мені можете надіслати. Я його бачив і тут просто нічого коментувати", - сказав представник прес-служби.

Співрозмовник агентства вважає, що акт повідомлення Джемілєву про заборону в'їзду до Росії, розміщений на сайті Меджлісу, є "просто папірцем" і не має ніякої юридичної сили.

"Це просто папірець, який хтось комусь виписав без печатки і без підпису, тут і коментарі зайві. Ми не коментуємо такі папірці", - відзначили у ФМС РФ.

У прикордонну службу ФСБ Росії для отримання коментаря додзвонитися не вдалося.

Як повідомлялося, вранці 22 квітня лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву, який перетинав адміністративно-територіальний кордон окупованого Криму з Україною, російські товариші вручили "Акт повідомлення про заборону в'їзду до Російської Федерації", датований 19 квітня.

Джемілєв назвав вручене йому "рішення" не чим іншим, як показником того, "з якою "цивілізованою" державою ми маємо справу". Він також заявив, що незважаючи на будь-які "постанови", їздитиме в Крим.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.