У Львові дискутуватимуть про дивізію "Галичина"

У Львівській обласній раді відбудеться розмова на тему "Стереотипи та міфи про Дивізію "Галичина": минуле і сьогодення".

Захід відбуватиметься у рамках проекту "Історичні діалоги", з нагоди 71-ої річниці створення 14-ої гренадерської дивізії Військ СС "Галичина (Galizien)".

У розмові братимуть участь:

- Ігор Юхновський - голова Всеукраїнського об'єднання ветеранів, голова Українського Інституту національної пам’яті 2006-10 рр.;

- Леонід Муха - перший кулеметник Дивізії "Галичина";

- Микола Посівнич - кандидат історичних наук, президент благодійного фонду "Літопис УПА";

- Ярослав Сватко - упорядник книги "Дивізія "Галичина" в запитаннях і відповідях".

Модератор – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

Час і місце: понеділок, 28 квітня, 11:00. Львів, вул.Винниченка, 18. Кабінет 307 Львівської обласної ради.

Учасники круглого столу дискутуватимуть на такі теми:

- Дивізія "Галичина" чи Дивізія СС "Галичина"?;

- Чому 84 тисячі українців записались у дивізію, а не в Українську повстанську армію чи Червону армію?;

- Чи брали дивізійними участь у злочинах проти мирного населення?;

- Роль УГКЦ в історії Дивізії;

- Тема дивізії "Галичина" у вирі сьогоднішньої російсько-української війни. Як протистояти російській пропаганді?

Дивіться також інші матеріали за темою "Дивізія "Галичина"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.