У Чернівцях відновлюють пам'ятник XIX ст. Присвятять Небесній Сотні. ФОТО

У Чернівецькій міській раді відбулося засідання робочої групи з відновлення на Центральній площі міста пам’ятника П'єта ("Скорбота").

Відновлений пам'ятний буде присвячено Небесній Сотні, повідомляє "Молодий Буковинець".

Замовником монументу визнано Чернівецький міський благодійний фонд "Карітас Буковини". Йому рекомендовано підготувати відповідний пакет документів, згідно з наказом Держкомархітектури від 30 листопада 2004 року.

 Пам'ятник П'єта до знищення

Нагадаємо, 7 квітня під час Хресної ходи на Центральній площі на місці П`єти встановалено пам’ятний хрест.

 

За словами буковинського вікарій Української Греко-Католицької Церкви Валерія Сиротюка, монумент відродить на честь героїв Небесної сотні: "Бо як Діва Марія оплакувала свого розп’ятого на хресті сина, так тепер українські матері оплакують своїх синів, які загинули на Майдані".

Хрест П’єта – скульптурна композиція в центрі Чернівців висотою понад три метри, на якій були Божа Мати з тілом Ісуса Христа на руках та два ангели. "П'єта" (від італійського pieta - "скорбота") - іконографічний сюжет, присвячений оплакуванню Богородицею свого Сина.

Пам’ятник встановлено в Чернівцях у 1827 році. Впродовж століття чернівчани вважали статую п’єти покровителькою міста, символом милосердя.

 

Статую демонтувала румунська влада у 20-х роках ХХ століття, встановивши на її місці "пам’ятник воз’єднання" у вигляді воїна та бика, який топче копитами орла. Румуни перенесли пам’ятник до нинішнього Червоноармійського ринку. За радянської влади монумент знищили.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.