В інтернеті голосують за нову назву площі Леніна у Дніпропетровську

На сайті міської ради Дніпропетровська з 23 квітня іде голосування за нову назву площі Леніна. Назви на кшталт "площа Порозуміння" не набрали багато голосів, іде полярна боротьба між Леніним і Майданом.

Наразі більшість голосів (15 022) віддано за назву "площа Героїв Майдану", повідомляють "Коментарі".

Прихильники старої назви змогли зібрати, "незважаючи на заклики у соцмережах, лише 13 477", пише видання.

Назви на кшталт "площа Єдності" чи "площа Порозуміння" не користуються популярністю.

 

Голосування за нову назву площі триватиме місяць.

Як відомо, 22 лютого 2014 року Дніпропетровська міська рада на позачерговій сесії 68 голосами "за" перейменувала центральну площу міста з Леніна на Героїв Майдану.

У березні 2014 року міський голова Іван Куліченко заявив, що процедура перейменування площі "ще не завершена".

2 квітня 2014 року прес-служба Миколаївської облради повідомила, що ведуться роботи з реставрації пам'ятника Леніну, знесеного 22 лютого.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.