В Канаді знімають фільм про концтабори для українців Першої світової

Кінематографісти Саскачевану (провінція в Канаді) працюють над художнім фільмом "Ворожі чужинці", який розповідає про інтернування канадських українців у таборах під час Першої світової війни.

Про це повідомляє Global News.

Під час Першої світової війни українці - разом із іншими східноєвропейцями - були інтерновані в таборах по всій Канаді.

Багато українців, які мешкають у Канаді вже в кількох поколіннях, не знали про табори для інтернованих. За словами Леся Лазарука із Саскатуна, родини канадських українців фокусуються на позитивних моментах їхньої історії, не згадуючи про "темні сторони".

Тепер кінематографісти із Саскачевана збираються пролити світло на тему таборів.

"Це вигаданий сюжет на тему інтернування, - розповів продюсер Раян Бойко. - Між 1914 і 1920 роками більше 8 тисяч людей були неправомірно ув'язнені канадським урядом згідно з Актом про військові заходи".

За словами кіношників, історичні події з 24 таборів сплітаються у "пригодницьку історію зради, любові й надії".

"З історичної точки зору історія відповідає дійсності, - зазначив канадський продюсер Ентоні Товстеґо. - І це важливо, тому що середньостатистичний громадянин Канади не повірить, що в його країні відбувалися речі, показані у фільмі".

В центрі сюжету - історія двох братів, які залишають Україну в пошуках "обіцяного кращого життя" у Канаді, але потрапляють у вир військової політики.

Виробництво розпочнеться наступного року, обіцяють кінематографісти.

Дивіться також інші матеріали за темою "Кіно"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.