У Росії саджатимуть за "неправдиві відомості про СРСР"

Президент РФ Владімір Путін підписав федеральний закон "Про внесення змін у окремі законодавчі акти Російської Федерації".

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Кремля.

Згідно з документом, кримінальна відповідальність настає за реабілітацію нацизму, "поширення неправдивих відомостей про діяльність СРСР у роки Другої світової війни", а також заперечення фактів і схвалення злочинів, встановлених вироком Нюрнберзького трибуналу 1945-46 років.

Закон встановлює покарання до 5 років позбавлення волі.

Підкреслюється, що закон спрямований на "протидію спробам посягання на історичну пам'ять" щодо подій, які мали місце в період Другої світової війни.

При цьому підвищена кримінальна відповідальність за названі дії передбачається, якщо вони вчинені особою з використанням свого службового становища, з використанням ЗМІ або зі "штучним створенням доказів обвинувачення".

У лютому 2011 року у Верховній Раді було зареєстровано проект закону, який передбачав кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

Дивіться також: Нюрнберзький трибунал не засудив жодну організацію

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.