У Києві - презентація британського роману про кримську депортацію

Британська письменниця та журналістка Лілі Хайд презентує у Києві україномовне видання книги "Омріяний край".

Захід, приурочений до 70-тої річниці від часу депортації кримських татар з історичної батьківщини, відбудеться за підтримки Міністерства культури та Київської міськдержадміністрації.

Організатори акції: Меджліс кримськотатарського народу, ГО "Земляцтво кримських татар у місті Києві", Британсько-українське товариство.

У травні 2014 року минає 70 років від часу депортації кримських татар з історичної батьківщини до Узбекистану, Казахстану та Росії.

В кінці 1980-х років почалося масове повернення кримських татар до Криму. Репатріація не була безболісною. Знадобилося багато терпіння і праці, аби кримські татари почали "ставати на ноги" на своїй предковічній землі.

Сьогоднішні події немов повертають колесо історії назад: багатьом кримським татарам доводиться знову залишати батьківщину.

Лілі Хайд – британська письменниця та журналістка. 10 років пропрацювала в Україні, зібрала десятки інтерв'ю про депортацію та репатріацію кримських татар, на їхній основі створила художній твір – роман "Омріяний край".

Роман був виданий у Великобританії (2008), перекладений на французьку (2011) та кримськотатарську (2013) мови. Українською роман вийшов у видавництві "Дуліби".

Презентація книги відбудеться 14 травня з 19:00 до 20:00 в "Мистецькому Арсеналі" (вул. Лаврська 10-12).

На подію запрошено провідних українських політиків, дипломатичний корпус, визначних діячів літератури, мистецтва та науки. Базовою ідеєю акції буде доброчинність, збір коштів на підтримку кримськотатарських ініціатив.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.