У Києві обговорюють історію депортації кримських татар

Український інститут національної пам'яті запрошує охочих на круглий стіл "Крим депортований (до 70-річчя депортації кримськотатарського народу)".

Минуло 70 років з часу насильницької депортації кримськотатарського народу з місць його постійного проживання в Криму.

Сьогоднішня окупація Криму, ставлення самопроголошеної місцевої влади та російського керівництва до кримськотатарського населення роблять цю історичну проблему особливо актуальною та затребуваною в суспільстві, наголошують організатори заходу.

Час і місце: четвер, 15 травня, 12.30-16:00. Прес-центр Українського національного інформаційного агентства Укрінформ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16).

Українські дослідники обговорять широкий спектр питань з історії Криму. Зокрема, буде йтися про справжні масштаби, причини та наслідки радянської політики у відношенні до кримських татар, їх трагічну долю, поневіряння у місцях заслання та важке повернення на батьківщину.

Учасники:

Короленко Богдан, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті;

Любовець Олена, доктор історичних наук, завідувач відділу Українського інституту національної пам’яті;

Головченко Володимир, доктор політичних наук, професор кафедри країнознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Лисенко Олександр, доктор історичних наук, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії НАН України;

Муслімова Едіє, директор видавничого дому "Тезис" (АР Крим);

Мельник Ігор, молодший науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті.

У роботі круглого столу заплановано участь народного депутата України, лідера кримськотатарського національного руху Мустафи Джемілєва.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.