У Києві встановлять пам'ятник загиблим на Майдані жителям Оболоні

В Оболонському районі Києва відкриють пам’ятний знак на честь загиблих на Майдані оболонців: Сергія Шаповала, Володимира Мельничука та Олександра Плеханова.

Про це повідомляє прес-служба нардепа ВР від Оболоні Олександра Бригинця.

На заході з урочистого відкриття пам’ятного знаку будуть присутні батьки трьох загиблих на Майдані оболонців, учасники подій на Майдані, чиновники і депутати.

Час і місце: п'ятниця, 30 травня 2014 року, 14:00. Оболонська РДА (біля метро "Мінська").

За словами нардепа, монумент уже встановлений, і хоч пок накритий тентом, оболонці вже приносять до нього квіти.

Нардеп висловив сподівання, що Київрада нового скликання підтримає ініціативну групу і перейменує три вулиці в Оболонському районі на честь оболонців, які загинули на Майдані.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.