Презентують книгу про спротив радянській владі у 1950-80-х

У Києві презентують книгу Івана Геля "Виклик системі: український визвольний рух другої половини XX століття" - невідому історію опору 1950-1980-х років.

У Києві презентують "Виклик системі" — історію ненасильницького спротиву українців радянському тоталітаризму.

Іван Гель поєднав у праці виклад історичних фактів та рефлексії безпосереднього учасника. Автор наводить безліч невідомих фактів про рух опору та боротьбу з ним репресивної системи, біографії учасників.

Усе відновлено завдяки ретельній праці історика з архівними документами та свідченнями очевидців.

Час і місце: 4 червня, середа, 18:30. Київ, книгарня "Є", вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота").

"Читаючи "Виклик системі", можна простежити трансформацію світогляду учасників руху опору від культурницького до державницького, самостійницького, довідатись про діяльність Української Гельсінської групи зсередини, хрущовські та брежнєвські репресії проти української інтелігенції", — каже упорядник видання Ірина Єзерська.

Книга, підготовлена до друку істориком Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Іриною Єзерською уже після смерті Івана Геля, є своєрідним пам’ятником як автору, так і цілому поколінню тих, хто відважилися на виклик системі і перед чиєю гідністю вона врешті впала.

Іван Гель (1937-2011) — громадський діяч, учасник українського визвольного руху, політв’язень радянських тюрем і концтаборів, правозахисник, публіцист, історик, співзасновник Української ініціативної групи за звільнення в’язнів сумління (1987).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.