Ветеран-червоноармієць здав кров для військових АТО

92-річний ветеран Другої світової війни Микола Осташевський із Дніпропетровська приєднався до акції здачі крові постраждалим під час проведення антитерористичної операції на Донбасі.

Про це повідомляють Новини Дніпропетровська.

За словами головного лікаря Дніпропетровської обласної клінічної лікарні Сергія Риженка, 657 осіб із понад півтори тисячі охочих здали свою кров. Інших лікарі допустити не змогли за медичними показниками.

Риженко подякував усім, хто прийшов до лікарні, щоб стати донором. Препарати крові, які були отримані в результаті акції - найбільш масової в сучасній історії України - будуть використовуватися для переливання пораненим.

Микола Осташевський. Фото: tsn.ua

Микола Осташевський почав війну в лавах народного ополчення Ленінграду, солдатом Червоної армії дійшов до Ельби. Мешкає у Дніпропетровську. У квітні 2014 року він зголосився до військкомату, щоб захищати Україну від путінської агресії.

Дивіться також інші матеріали за темою "Ветерани"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.