У Кривому Розі постамент Леніна розмалювали побажаннями миру. ФОТО

У Кривому Розі (Дніпропетровщина) постамент, який залишився від пам'ятника Леніну в центрі міста, розписали у стилі петриківського розпису з побажанням миру.

Про це повідомляється на сторінці групи вКонтакті Молодий Кривбас.

"Трохи позитиву :) Сьогодні відбулося символічне облагородження постаменту із побажанням всій Україні миру та спокою! - пишуть у групі. - Вже скоро наступить мирне небо над нашими теренами. Перемога за нами! Слава Героям! Слава Україні!"

 

Крім візерунку у "петриківському стилі", молоді художники написали на постаменті фразу "Мир кожному!" трьома мовами - українською, російською та англійською.

 

Петриківський розпис — українське декоративно-орнаментальне народне малярство, яке сформувалося на Дніпропетровщині в селищі Петриківка. Побутові речі із візерунками в стилі петриківського розпису збереглися з XVII століття.

 

У 2012 році Міністерство культури визначило "петриківку" об'єктом нематеріальної культурної спадщини України. У 2013 році Петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

 

Як відомо, під час революційних подій у грудні 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 50 пам’ятників Леніну. У Кривому Розі демонстранти повалили центральний монумент Леніна 22 лютого 2014 року.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.