Путін: "Під час війни росіяни і білоруси боролися за єдність"

Учасники німецько-радянської війни боролися за єдність народів Білорусі та Росії.

Про це заявив президент РФ Владімір Путін під час перебування у Мінську з нагоди святкування 70-річчя визволення Білорусі від нацистів, повідомляє ІТАР-ТАСС.

За словами Путіна, стабільність і процвітання двох країн, "єдність народів Росії і Білорусії - саме те, за що боролися, про що мріяли герої Великої Вітчизняної війни".

Свою заяву президент РФ зробив під час церемонії відкриття нової будівлі Білоруського державного музею історії Великої вітчизняної війни.

Він висловив упевненість, що експозиція нового музею сприятиме вихованню підростаючого покоління, в якому "украй важливо виховувати категоричне неприйняття самих ідей нацизму, щоб він більше ніде і ніколи не підняв голову".

У свою чергу президент Білорусі Аляксандр Лукашенка заявив, що "це була наша спільна війна і спільна перемога.

Він підкреслив, що "брехня про війну викликає презирство" до тих, "хто намагається вкрасти нашу перемогу", і пообіцяв вести боротьбу з такими "мародерами".

Як відомо, у березні 2014 року офіційний випуск білоруських поштових марок з нагоди 70-річчя визволення України, Білорусі та Росії від нацистів повністю передрукували, прибравши згадку про Україну.

У квітні 2010 року Путін заявив, що Росія перемогла би нацистську Німеччину і без допомоги інших народів СРСР.

Білорусь уступила у Другу світову війну в 1939 році, коли Сталін і Гітлер поділили між собою Польщу. Станом на 1945 рік Білоруська РСР - у відсотковому відношенні жертв до кількості населення - була найбільш постраждалою від війни країною світу.

Після вересня 1939 року близько 130 тисяч мешканців Західної Білорусі було репресовано НКВД, з них 30 тисяч - страчено. Частину захоплених Червоною Армією територій БРСР передала Литві (в тому числі Вільнюс). Влітку 1941 року НКВД розстріляло кілька тисяч в'язнів у білоруських тюрмах.

Загалом у 1941 році на території Білоруської РСР мешкали 9 млн людей різних національностей, з них близько 2 млн - загинули.

За даними професора Тимоті Снайдера (книга "Криваві Землі") 1,6 млн були убиті німцями в тилу. В їх числі - 700 тисяч військовополонених, 500 тисяч євреїв і 320 тисяч осіб, визначених окупантами як партизани (значну частину з яких складали цивільні).

Ще близько 300 тисяч білорусів загинули в лавах Червоної армії. Білоруські партизани знищили 17,5 тисяч свої земляків за підозрою у "зрадництві" (такими, приміром, вважали селян, які взяли для обробки колишню колгоспну землю), і ця цифра не враховує убитих з інших причин.

Не всі партизани були ідейними борцями за владу Рад, не кажучи вже про міфічну "російсько-білоруську єдність". Значна частина партизан воювали за себе, свою родину і село, і часто воювали "проти всіх".

Партизани проводили каральні операції, в тому числі і проти місцевих жителів. Деякі партизанські загони перейшли від колаборації з німцями до підтримки радянської влади. Загалом у лавах партизан воювали десятки тисяч білорусів.

Внаслідок Другої світової війни 80% промисловості Білорусі було знищено, систему залізничних сполучень внаслідок диверсійної "колійної війни" зруйновано вщент.

Більше мільйона мешканців Білоруської РСР утекли від німців, ще два мільйони були депортовані Гітлером і Сталіним.

Наприкінці війни кожен другий мешканець Білоруської РСР був убитий або виселений. Таких жертв не зазнала жодна інша європейська країна. Тепер виявляється, що все це було заради "єдності Росії та Білорусі".

Дивіться також інші матеріали за темою "Білорусь"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.