Путін: "Під час війни росіяни і білоруси боролися за єдність"

Учасники німецько-радянської війни боролися за єдність народів Білорусі та Росії.

Про це заявив президент РФ Владімір Путін під час перебування у Мінську з нагоди святкування 70-річчя визволення Білорусі від нацистів, повідомляє ІТАР-ТАСС.

За словами Путіна, стабільність і процвітання двох країн, "єдність народів Росії і Білорусії - саме те, за що боролися, про що мріяли герої Великої Вітчизняної війни".

Свою заяву президент РФ зробив під час церемонії відкриття нової будівлі Білоруського державного музею історії Великої вітчизняної війни.

Він висловив упевненість, що експозиція нового музею сприятиме вихованню підростаючого покоління, в якому "украй важливо виховувати категоричне неприйняття самих ідей нацизму, щоб він більше ніде і ніколи не підняв голову".

У свою чергу президент Білорусі Аляксандр Лукашенка заявив, що "це була наша спільна війна і спільна перемога.

Він підкреслив, що "брехня про війну викликає презирство" до тих, "хто намагається вкрасти нашу перемогу", і пообіцяв вести боротьбу з такими "мародерами".

Як відомо, у березні 2014 року офіційний випуск білоруських поштових марок з нагоди 70-річчя визволення України, Білорусі та Росії від нацистів повністю передрукували, прибравши згадку про Україну.

У квітні 2010 року Путін заявив, що Росія перемогла би нацистську Німеччину і без допомоги інших народів СРСР.

Білорусь уступила у Другу світову війну в 1939 році, коли Сталін і Гітлер поділили між собою Польщу. Станом на 1945 рік Білоруська РСР - у відсотковому відношенні жертв до кількості населення - була найбільш постраждалою від війни країною світу.

Після вересня 1939 року близько 130 тисяч мешканців Західної Білорусі було репресовано НКВД, з них 30 тисяч - страчено. Частину захоплених Червоною Армією територій БРСР передала Литві (в тому числі Вільнюс). Влітку 1941 року НКВД розстріляло кілька тисяч в'язнів у білоруських тюрмах.

Загалом у 1941 році на території Білоруської РСР мешкали 9 млн людей різних національностей, з них близько 2 млн - загинули.

За даними професора Тимоті Снайдера (книга "Криваві Землі") 1,6 млн були убиті німцями в тилу. В їх числі - 700 тисяч військовополонених, 500 тисяч євреїв і 320 тисяч осіб, визначених окупантами як партизани (значну частину з яких складали цивільні).

Ще близько 300 тисяч білорусів загинули в лавах Червоної армії. Білоруські партизани знищили 17,5 тисяч свої земляків за підозрою у "зрадництві" (такими, приміром, вважали селян, які взяли для обробки колишню колгоспну землю), і ця цифра не враховує убитих з інших причин.

Не всі партизани були ідейними борцями за владу Рад, не кажучи вже про міфічну "російсько-білоруську єдність". Значна частина партизан воювали за себе, свою родину і село, і часто воювали "проти всіх".

Партизани проводили каральні операції, в тому числі і проти місцевих жителів. Деякі партизанські загони перейшли від колаборації з німцями до підтримки радянської влади. Загалом у лавах партизан воювали десятки тисяч білорусів.

Внаслідок Другої світової війни 80% промисловості Білорусі було знищено, систему залізничних сполучень внаслідок диверсійної "колійної війни" зруйновано вщент.

Більше мільйона мешканців Білоруської РСР утекли від німців, ще два мільйони були депортовані Гітлером і Сталіним.

Наприкінці війни кожен другий мешканець Білоруської РСР був убитий або виселений. Таких жертв не зазнала жодна інша європейська країна. Тепер виявляється, що все це було заради "єдності Росії та Білорусі".

Дивіться також інші матеріали за темою "Білорусь"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.