У ФРН намагаються засудити есесівців із Майданека - громадян Німеччини

В Німеччині перед судом постали 17 колишніх есесівців, які працювали в концентраційному таборі Майданек в окупованій Польщі під час Другої світової війни.

Про це повідомляє Європейська Правда.

Чотири жінки, котрі входять до переліку підозрюваних, звинувачені у співучасті у вбивстві невинних жертв у газових камерах та масових розстрілах, які забрали життя приблизно 80–150 тис. людей, переважно євреїв.

Розташований на околиці Любліна у східній Польщі концентраційний табір Майданек був звільнений Червоною армією в липні 1944 року і залишається одним з найкраще збережених, з непошкодженими газовими камерами та крематоріями.

Головне слідче агентство нацистських військових злочинів Німеччини нещодавно розшукало кілька охоронців Освенцима і передало їхні файли різним регіональним прокурорам, які зараз обмірковують висунуті проти них звинувачення.

Курт Шрімм, директор агентства розслідувань у Людвігсбурзі, хоче також пред’явити звинувачення у співучасті в масових вбивствах охоронцям Майданека.

Файли на трьох підозрюваних у справі Майданека вже були передані до прокуратури. Курт Шрімм зауважує: "Навести докази в даному випадку деякою мірою проблематично".

Під цим він має на увазі, що не залишилося жодного свідка в живих або у стані свідчити про злочини, скоєні охоронцями. Але він сподівається, що справа Джона Дем'янюка буде прецедентом у будь-яких майбутніх розслідуваннях.

Дем'янюк був визнаний винним у наданні допомоги в масовому вбивстві 28 тис. євреїв у таборі смерті Собібор, де були вбиті 250 тис. з 6 млн жертв Голокосту.

Він був визнаний винним у Мюнхені 2011 року без найменшого свідчення про те, що саме він робив у таборі: судді ухвалили, що робота охоронцем – достатній доказ його вини у пособництві нацистам в їхній злочинній діяльності .

"Майданек є дуже складним випадком для нас, бо не було ніяких відокремлених місць для вбивства, як в інших нацистських таборах", – додав Шрімм.

"У нас мало матеріалу, а інформація неоптимальна", ­– зізнався слідчий.

До того ж вік і стан здоров'я деяких підсудних, скоріш за все, стане причиною того, що вони не будуть притягнуті до суду.

Дивіться також: "Зірка культового німецького серіалу виявився есесівцем"

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.