Нобелівська лауреатка назвала Путіна "ультраправим"

Президент РФ Владімір Путін будує диктаторську Євразійську Імперію, однак дії Росії в Україні спрямовані не на захоплення території, а на дестабілізацію задля унеможливлення вступу країни до ЄС.

Про це заявила лауреат Нобелівської премії з літератури (2009) Герта Мюллер, повідомляє УкрІнформ із посиланням на La Repubblica.

"Путін використовує антифашистську пропаганду, але його цінності є крайньоправі, - наголосила Мюллер. - Він бачить скрізь ворогів. Тому що кожний диктатор має потребу в ворогах, щоб виправдати порушення прав людини".

За словами лауреата, президент Росії - експерт із дестабілізації: має спецагентів, вирощує сепаратистів.

"Насправді, він не хоче забрати собі Україну: він хоче лише, щоб вона була дестабілізована настільки, щоб не змогти вступити до ЄС, - зазначила письменниця. - Це по-диявольськи!".

За її словами, Путін "хворий на фантазми" і нині воскрешає "фантазм Великої Нації": "Все, що відбувається зараз в Україні, - це біль, що походить від його радянських фантазмів".

Вона також обурилася, що російський лідер все ще має підтримку у Європі, зокрема, у Східній Німеччині.

"Для мене це ганебно! - наголосила Мюллер. - Стіна впала, зараз вони мають все, мають права... Хто походить зі сходу, мав би бути на боці України. Мене злить, коли колишні жителі НДР забувають, яким було життя за диктатури".

Вона підкреслила, що "ніхто не хоче бути в Євроазійській Імперії, де командує Путін", і люди намагаються втекти звідти.

Герта Мюллер народилася 17 серпня 1953 року в сім'ї швабського фермера в німецькомовному містечку Ніцкідорф у Румунії.

У роки Другої світової війни її батько служив у "Ваффен-СС", після війни матір Герти була депортована у трудовий табір на території України.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.