У ПОЛТАВІ ПИТАЮТЬ, ЧИ ПОТРІБНА ВУЛИЦЯ ПЕТЛЮРИ

Полтавська міська рада запустила інтернет-опитування мешканців міста щодо перейменування вулиць, які "носять більшовицько-радянські назви".

Рада вирішила проконсультуватися з мешканцями Полтави у зв'язку зі збільшенням кількості звернень щодо перейменування, повідомляє сайт міськради.

Окремим питанням винесено перейменування вулиці Артема на вулицю Симона Петлюри.

"Звертаємося до Вас із проханням висловити свою думку щодо необхідності перейменування вулиць, що несуть більшовицько-радянські назви загалом, та перейменування у м. Полтава вулиці Артема на вулицю Симона Петлюри зокрема", ідеться в анонсі онлайн-голосування.

Проголосувати можна тут.

Наразі не можна переглянути статистику голосування. Результати обіцяють оприлюднити на сайті міської ради "згодом".

Симон Петлюра народився, жив і навчався у Полтаві. Проте чи не єдиним нагадуванням про його присутність у місті є меморіальна табличка з портретом на будівлі сучасного аграрного коледжу – колишньої духовної семінарії, в якій навчався майбутній отаман.

Рідна хата Петлюри була зруйнована ще в 1960-х рр., а господарські приміщення остаточно знесені в 2005 році (нині на тому місці постала багатоповерхівка).

Також: "Полтавський дядько Петлюри - святий РПЦ"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.