На Тернопільщині говорили про Першу світову

В Державному архіві Тернопільської області відбувся круглий стіл "1914-2014 роки. Перша світова війна: українське питання, уроки історії".

Про це повідомляє "Майдан".

Учасники у висновковій частині озвучили тезу: українське суспільство має виробити нові підходи до вивчення історії Першої світової війни у ретроспективі до сьогодення.

Особливої уваги заслуговує її перебіг у розрізі військової історії, політичної, історії дипломатії, розвитку науки і техніки та роль українців у ній.

Для майбутніх інтеграційних процесів України у європейське співтовариство потрібно перейти на якісно новий рівень у впорядкуванні військових поховань Першої світової війни.

На території Тернопільщини, окрім українських військових поховань, є також німецькі, австрійські, турецькі, польські та російські цього періоду.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.