АНОНС: сьогодні - акція з ушанування жертв Другої світової

З нагоди 75-річчя від початку Другої світової війни киян закликають вшанувати полеглих на її фронтах - о 19:00 біля Меморіалу Вічної Слави.

Bідповідне звернення розміщене на сайті Українського інституту національної пам’яті. 

В УІНП закликали українців вшанувати загиблих у найкривавішій трагедії людства та принести квіти і свічки до місць пам’яті за полеглими у Другій світовій війні: "Тільки там, де пам’ятають загиблих, є ті, хто захищає живих".

"Україна з перших днів опинилися в епіцентрі бойових дій, - наголосив директор УІНП Володимир В'ятрович. - Ми маємо знати, що для нас Друга світова почалася саме 1 вересня 1939 і вже в перший день серед її жертв були наші земляки".

Кияни збираються 1 вересня о 19:00 біля меморіалу Вічної Слави (площа Слави, 300 метрів від метро "Арсенальна").

 

У Львові сьогодні об 11:30 відбулася акція з зупинки на одну хвилину міського транспорту - в пам'ять про жертви бомбардування міста німецькою авіацією 1 вересня 1939 року.

Нагадаємо, що Український інститут національної пам’яті розробив методичні матеріали про початок Другої світової війни.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.