Китайці відкривають архіви про війну з Японією. ФОТО

Державний архів Китайської народної республіки 31 серпня розмістив на своєму офіційному сайті восьму серію відеоматеріалів про китайський опір Японській імперії в 1930-40-х роках.

Цього разу історики розсекретили документи про битву за Нанкін, повідомляє Міжнародне радіо Китаю.

Ідеться про японсько-китайську війну 1937-45 років, яка вважається частиною Другої світової війни. В сучасній історіографії КНР вона має назву "Війна опору китайського народу японським загарбникам".

Згідно з поясненням до восьмої серії відеоматеріалів, після захоплення Шанхая японські війська планували нанести удар по столиці Китаю - м. Нанкін. 1 грудня 1937 японська армія почала наступ на місто за трьома напрямками.

 

Чан Кайши призначив Тан Шенчжи командувачем столичного гарнізону, який захищав Нанкін. На початку грудня японці захопили Чженьцзян, Цзюйжун, Лішуй, прорвали оборонні позиції на околиці Нанкіна і підійшли до міста.

 

7 грудня японці почали облогу столиці, з ними героїчно боролись китайські війська. 12 грудня за указом Чан Кайши Тан Шенчжи віддав наказ відступати. 13 грудня Нанкін був окупований японською армією, яка влаштувала в місті нелюдську різанину, повідомляє китайське видання.

Інше за темою "Китай"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.