Китайці відкривають архіви про війну з Японією. ФОТО

Державний архів Китайської народної республіки 31 серпня розмістив на своєму офіційному сайті восьму серію відеоматеріалів про китайський опір Японській імперії в 1930-40-х роках.

Цього разу історики розсекретили документи про битву за Нанкін, повідомляє Міжнародне радіо Китаю.

Ідеться про японсько-китайську війну 1937-45 років, яка вважається частиною Другої світової війни. В сучасній історіографії КНР вона має назву "Війна опору китайського народу японським загарбникам".

Згідно з поясненням до восьмої серії відеоматеріалів, після захоплення Шанхая японські війська планували нанести удар по столиці Китаю - м. Нанкін. 1 грудня 1937 японська армія почала наступ на місто за трьома напрямками.

 

Чан Кайши призначив Тан Шенчжи командувачем столичного гарнізону, який захищав Нанкін. На початку грудня японці захопили Чженьцзян, Цзюйжун, Лішуй, прорвали оборонні позиції на околиці Нанкіна і підійшли до міста.

 

7 грудня японці почали облогу столиці, з ними героїчно боролись китайські війська. 12 грудня за указом Чан Кайши Тан Шенчжи віддав наказ відступати. 13 грудня Нанкін був окупований японською армією, яка влаштувала в місті нелюдську різанину, повідомляє китайське видання.

Інше за темою "Китай"

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.