Цикл лекцій "(Не)Відомий Донбас: історичні міфи та культурні реалії"

З 23 жовтня по 27 листопада триватиме курс лекцій Й(Не)Відомий Донбас: історичні міфи та культурні реалії», який підготувала Леся Гасиджак, знавець з етнокультури Донецького регіону.

 

Кандидат історичних наук Леся Гасиджак представляє авторський історико-культурологічний лекторій "(Не)Відомий Донбас: історичні міфи та культурні реалії", що складатиметься з 6-ти окремих лекцій, пов’язаних однією темою. Партнер лекторію – Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини.

Ще 5 років тому питання Донбасу не стояло в інформаційному просторі України. Всі знали, де він знаходиться, та знання закінчувались на поняттях "шахтарі", "вотчина президента" та "найкращий футбольний клуб". Проте зміни настали несподівано й є досить болючими. Про Донбас не говорить і не пише хіба лінивий, хоча в "дореволюційний час" і науковці, і культуртрегери, і політики всіляко намагалися його оминати, як прийнято робити з гострими кутами.

Що таке Донбас? Цей географічний, історичний та політичний термін є багатозначним, бо в різних випадках під ним маються на увазі або лише Донецька область, або і Донецька і Луганська – в межах сучасного (станом на початок 2014 року) адміністративно-територіального поділу. Хоча етнографічне районування Донбас як такий виключає взагалі, поділяючи вказану територію між українською, практично моноетнічною, Слобожанщиною та строкатим полінаціональним Приазов’ям.

Теми лекцій:
1. Від "Дикого Поля" до Юзівки: як українці освоювали приазовські степи (23 жовтня)
2. Євроінтеграція по-донецьки: індустріальний розвиток регіону та особливості формування міста в ХІХ – на початку ХХ ст. (30 жовтня)
3. Хто і відколи живе на Донбасі: історія та політизація проблеми поліетнічності (6 листопада)
4. "Всесоюзна кочегарка": як і ким заселявся Донбас у середині ХХ ст. (13 листопада)
5. Шахтарська субкультура в контексті антропології донецького міста (20 листопада)
6. Культурний процес на Донбасі: персоналії та тенденції ХХ ст. (27 листопада)

Курс складається з 6 лекцій тривалістю 1,5 години, які відбуватимуться щочетверга, з 23 жовтня 2014 р.
Початок лекції: о 18.45. Але з 18.30 запрошуємо вас на каву та "живу" класичну музику.

Вартість абонемента на весь курс – 200 грн. Вхідний квиток на окрему лекцію – 50 грн.
Місце проведення: м. Київ, вул. Терещенківська, 5.
Докладніша інформація за тел.: (044) 234 43 27.

Лектор – Леся Гасиджак, етнолог, фахівець з етнокультури Донецького регіону. У 2009 році захистила кандидатську дисертацію на тему "Процеси трансформації етнокультури українців Донеччини наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст", будучи однією з небагатьох науковців, які зацікавилися темою Донбасу як регіону та його населенням за всі роки незалежної України. Наукові зацікавлення охоплюють традиційну та сучасну культуру українців, професійні субкультури, історію повсякденності, а також процеси і тенденції, що проходять в музейній галузі України. Автор лекторію "Історичне тло літературного процесу".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.