АНОНС. Оксамитова революція – виставка та дискусія

19 листопада цього року в Софії Київській відбудеться виставка, приурочена до 25-ї річниці Оксамитової революції, а 20 листопада – у Посольстві Чеської Республіки в Україні охочих чекатимуть на обговорення: «Оксамитова революція та поступовий відхід радянських військ з Чехословаччини»

Чеський центр у Києві, Посольство Чеської Республіки в Україні та Національний заповідник "Софія Київська" запрошують на виставку, приурочену до 25-ї річниці Оксамитової революції.

Відкриття виставки відбудеться 19 листопада о 18:00 за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Чеської Республіки в Україні Івана Почуха, чеської журналістки, дисидентки Петрушки Шустрової, генерального директора заповідника "Софія Київська" Олени Сердюк, директора Чеського центру Люби Свободової. На відкриття виставки також запрошені: посли інших держав, міністри оборони, закордонних справ, культури України, представники Генерального штабу та громадські діячі.

Адреса: Національний заповідник "Софія Київська", Будинок митрополита.

20 листопада о 18:00 розпочнеться дискусія на тему "Оксамитова революція та поступовий відхід радянських військ з Чехословаччини" за участі Посла Чеської Республіки в Україні Івана Почуха, журналістки Петрушки Шустрової, дисидента Левка Лук’яненка, історика Михайла Кірсенка.

Адреса: Посольство Чеської Республіки в Україні, вул. Ярославів Вал, 34а.

Вхід вільний, попередня реєстрація – kyiv@embassy.mzv.cz

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.