Спецпроект

ПРОГРАМА УРОЧИСТОСТЕЙ ДО 81-х РОКОВИН ГОЛОДОМОРУ

Розпочалися пам’ятні урочистості до 81-х роковин Голодомору-геноциду 1932-33 років. Анонс заходів у столиці.

Українці згадуватимуть зокрема тих, хто чинив спротив сталінському геноциду.

Про це сьогодні на прес-конференції в будинку Уряду повідомили учасники спільного з громадськістю організаційного комітету Міністр культури України Євген Нищук, Голова Українського інституту національної пам’яті к.і.н. Володимир В’ятрович, дослідник історії Голодомору, виконавчий секретар Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32-33 років в Україні к.і.н. Олеся Стасюк, волонтер Громадського комітету, координатор Громадського сектору Євромайдану Олена Подобєд-Франківська.

"У 1930-1932 роках на території України відбулося понад 5 тисяч повстань та виступів — це більше, ніж в будь-якій іншій республіці СРСР.У волелюбного та здатного до спротиву українського народу забирали останній хліб, щоб голодом вбити нашу свободу", — говорить історик Олеся Стасюк.

Вперше за останні п’ять років влада і громадськість разом готують пам’ятні заходи із вшанування мільйонів жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні. Національні пам’ятні заходи 22 листопада 2014 року пройдуть під гаслом "Голодом вбивали нашу свободу. Не підкорені у ‘33-му – непереможні сьогодні!". 

Організаційний комітет закликав мовників відмовитись від розважального контенту на телебаченні та радіо в День пам’яті жертв Голодомору 22 листопада.

Упродовж пам’ятного тижня 17–22 листопада відбудеться:

18 листопада, 12.00 – урок пам’яті в Меморіалі жертв Голодомору "Опір українців вбивству голодом у 1932 –1933 рр." прочитає науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, к. ф. н. Олександр Штоквиш (місце проведення: Національний музей "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні", вул. Лаврська, 3).

19 листопада 

13.00 – акція "Нескорені голодом: забута боротьба" (місце проведення: Національний музей "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні"  вул. Лаврська, 3).

18.30 – прем’єра французького фільму "Голодомор. Забутий геноцид" (місце проведення: Український дім, вул.Хрещатик, 2 ).

20 листопада

11.00 – Презентація книги "Голодомор 1932–1933 років в Україні за матеріалами кримінальної справи № 475" (місце проведення: Центр культури і мистецтв Служби безпеки України, вул. Ірининська, 6).

14.00 – Відкриття фото-документальної виставки "Спротив геноциду" про історію повстань українців проти сталінської політики колективізації (місце проведення: Український дім, вул.Хрещатик, 2).

22 листопада

15.00 – скорботні заходи до 81-х роковин Голодомору 1932–33 рр. на території  Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні";

16.00  – загальнонаціональна хвилина мовчання та всеукраїнська Акція "Запали свічку пам’яті".

Нагадуємо, указ про утворення організаційного комітету по підготовці та проведенню заходів до Дня пам’яті жертв голодоморів підписав Президент Петро Порошенко. Оргкомітет за участі громадськості було утворено рішенням уряду на чолі з Міністром культури.

Чотири роки поспіль всі заходи по вшануванню пам'яті жертв Голодомору організовувались громадськістю без участі будь-якої державної влади, зокрема Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні, утвореним у 2010 році.

До складу об’єднаного організаційного комітету, очолюваного Міністром культури Євгеном Нищуком, зокрема, увійшли члени Уряду, голови обласних державних адміністрацій, Голова Українського інстиутту національної пам’яті Володимир В’ятрович, від громадськості — В’ячеслав Брюховецький, почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія"; Володимир Василенко, Надзвичайний і Повноважний Посол України, доктор права НаУКМА; Іван Васюник, співголова Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в України; Василь Вовкун, режисер; Архієпископ Євстратій (Зоря), Українська православна церква Київського патріархату; Роман Круцик, член Товариства "Меморіал"; Отець Олекса Петрів, Українська греко-католицька церква; Стефан Романів, генеральний секретар Світового конгресу українців; Євген Сверстюк, дисидент, філософ, учасник Ініціативної групи "Першого грудня"; Олеся Стасюк, к.і.н., виконавчий секретар Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в України; Ігор Юхновський, академік, співголова Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в України; Василь Марочко, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії НАН України, керівник Центру досліджень геноциду українського народу, Людмила Гриневич, доктор історичних наук, керівник Центру досліджень Голодомору НаУКМА, Олена Подобєд-Франківська, координатор Громадського сектора Євромайдану; Ярина Ясиневич, керівник програм Центру досліджень визвольного руху.

Джерело: Сайт Українського інституту національної пам'яті

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.