Україна і Польща спільно вшанують жертв Катинського злочину
До Биківні 9 квітня прибудуть Президенти обох країн, щоб віддати шану майже 22 тисячам польських військовополонених, яких 75 років тому знищив сталінський комуністичний режим.
Цими днями Європа відзначає 75-ті роковини Катинського злочину.
Київ та Биківня стануть центром, де відбудуться жалобні урочистості за участю Президента України Петра Порошенка та Президента Польщі Броніслава Коморовського, який відмовився відвідувати Росію як країну-агресора. Катинь – місцевість у Росії, де вперше було виявлено масові поховання та яка дала ім’я цьому злочину.
Пам’ятні заходи розпочнуться 9 квітня о 12:00 на території заповідника "Биківнянські могили". Як відомо, у Биківнянському лісі знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв політичних репресій. Тут був об'єкт спеціального призначення НКВД, де масово відбувалися поховання розстріляних та закатованих.
Український інститут національної пам’яті звертається до медіа, органів державної влади та місцевого самоврядування з пропозицією згадати жертв Катинського злочину, що був скоєний НКВД СРСР у квітні-травні 1940 року.
Після розв’язання СРСР разом з Третім Райхом Другої світової війни у вересні 1939 року, у радянському полоні опинилося кільканадцять тисяч польських офіцерів та кілька сотень тисяч солдат – поляків, українців, євреїв, білорусів, литовців, вірмен, які були громадянами Польщі.
Весною 1940 року СРСР розпочав операцію з ліквідації польських офіцерів у таборах та в’язницях на території Росії, України та Білорусі.
"Катинський злочин – це найдосконаліше вивчений злочин сталінізму. Ми маємо точні цифри про кількість вбитих польських офіцерів, місця поховань, – пояснює радник Голови Українського інституту національної пам’яті історик Олександр Зінченко. – СРСР брехав світові до 1990 року про те, що начебто військовополонених розстріляли нацисти.
Цей військовий злочин СРСР, розстріл 21 852 польських військовополонених є ще одним аргументом для засудження радянського режиму як злочинного".
Український інститут національної пам’яті підготував методичні матеріали, які містять історичну довідку, найбільш поширені історичні міфи та фальсифікації про Катинь, перелік деяких документальних фільмів, інтернет-ресурсів, науково-популярних та наукових публікацій, присвячених тематиці Катинського злочину, а також перелік науковців, що спеціалізуються на тематиці Катинського злочину.
Більше матеріалів по темі - у спецпроекті "Катинська справа"
Нагадуємо, Катинський злочин – воєнний злочин, масові страти польських громадян, здійснені органами НКВД СРСР за наказом керівництва СРСР і ВКП(б) навесні 1940 року.
У вересні 1939 року після розв’язання Третім Райхом разом із СРСР Другої світової війни у радянському полоні опинилося кільканадцять тисяч польських офіцерів та кілька сотень тисяч солдат – поляків, українців, євреїв, білорусів, литовців, вірмен, які були громадянами Польщі.
Бранців Старобільського табору (3820) працівники НКВД розстрілювали у приміщенні Управління НКВД в центрі Харкова та ховали в лісі, на таємному цвинтарі у передмісті П’ятихатки.
Тих, хто перебував у Осташковському таборі (6311) – в УНКВД Калініна (тепер – Твер) і були поховані в околицях села Мідне. В’язнів Козельського табору (4421) розстріляли під Смоленськом у Катині.
Близька 7300 в’язнів тюрем Західної України та Білорусі розстріляли у різних містах СРСР. Частину з них на території України – у Києві, Харкові та – імовірно – у Херсоні.
Під час "Катинського розстрілу" вбили 21 852 бранця.
16 квітня 2012 року Європейський суд з прав людини у Страсбурзі визнав Катинь військовим злочином, що був здійснений СРСР під час Другої світової війни.
