Українці проти нацизму:10 історій про співвітчизників — героїв 7 армій

“Українці в лавах Об’єднаних Націй перемогли агресора” — серія інформаційних плакатів про 10 історій українців та українок, які воювали в Червоній армії, УПА, Війську польському, Французьких, Британських, Канадських збройних силах та армії США.

До Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом Український інститут національної пам’яті разом із Українським кризовим медіа-центром за участі Адміністрації Президента України представили 10 історій українців, які в лавах армій країн Антигітлерівської коаліції воювали проти нацизму. Підбірка інформаційних плакатів поширюється в соцмережах.

"У 1939 - 1945 рр. тільки єдність усіх сил, що боролися проти агресора, уможливила перемогу. І тільки усвідомивши це, ми будемо здатні перемагати зараз і в майбутньому", — говорять історики.

Пітер Дмитрук, Іван Кожедуб, Галина Кузьменко, Ніколас Міньо, Михайло Опаренко, Ніколас Орешко, Петро Федун-"Полтава", Василь Порик, Амет-Хан Султан і Анна Храплива.

Це чоловіки та жінки, які походили з різних куточків України та світу; воювали у регулярних арміях та були партизанами; служили як у допоміжних формуваннях, так і на передовій; пройшли всю війну або героїчно загинули в боротьбі. Майже всі дістали високі відзнаки країн, за які вони воювали.

Серед них — Герой Радянського Союзу, лицар Золотого хреста бойової заслуги УПА, нагороджений Медаллю Пошани армії США, лицар Військового Хреста Франції та українка, відзначена Медаллю Британської Імперії. Історія кожного з них — це історія мужності й самопосвяти в ім’я спільної перемоги над агресором.

Усі 10 історій яскраво свідчать про те, що де б не перебували українці та вихідці з України, вони пліч-о-пліч з іншими народами воювали проти нацизму. "Наші співвітчизники були в лавах багатьох армій Об’єднаних Націй і виявляли винятковий героїзм, за який діставали високі нагороди.", — розповідають ініціатори проекту.

Канадського льотчика українського походження Пітера Дмитрука нацисти збили в небі над Францією. Та він врятувався і долучився  до французького руху опору, в лавах якого й загинув, та при цьому врятував мешканців містечка Ле-Мартр-де-Вейр від репресій. Нагороджений Військовим Хрестом Франції та канадською відзнакою "Будівничі Нації".

 

Іван Кожедуб — найрезультативніший льотчик-винищувач Союзників, який здобув 64 повітряні перемоги й звання тричі Героя Радянського Союзу.

 

Уродженка Чернігівщини Галина Кузьменко рано залишилася сиротою. Мати померла під час Голодомору, батько загинув у сталінських таборах. Перед німецькою окупацією мешкала на Донеччині.

Під час війни приєдналася до підпілля ОУН, згодом вступила в УПА, була кулеметницею і пропагандисткою. Після вигнання німецьких окупантів продовжила боротьбу проти радянської влади, потрапила в полон. Пройшла тортури і ГУЛАГ.

 

Американський солдат українського походження Ніколас Міньо воював у 1-й бронетанковій дивізії Армії США. 28 квітня 1943 р. рядовий Міньо самотужки кинувся в багнетну атаку на кулеметну позицію, яка зупинила наступ його роти.

Знищивши біля 10 ворожих солдатів, він підняв у наступ весь свій підрозділ, але дістав смертельне поранення. Нагороджений найвищими відзнаками США: Медаллю Пошани армії США, медаллю Бронзова Зірка, медаллю Пурпурове серце та іншими.

 

Уродженець Києва Михайло Опаренко зустрів Другу світову одним із перших: у складі 216 бомбардувальної ескадрильї Війська Польського. Після розгрому Польщі військами Гітлера і Сталіна евакуювався у Францію, а згодом Велику Британію, де продовжив службу. Нагороджений польськими, британськими та французькими хрестами й медалями.

 

Ніколас Орешко був старшим сержантом Армії США. За героїзм у боях на території Німеччини дістав найвищі відзнаки США: Медаль Пошани армії США, медаль Бронзова Зірка, Пурпурове серце та інші.

 

Уродженець Львівщини Петро Федун під час Другої світової війни боровся в лавах двох армій. Спершу як лейтенант Червоної армії воював проти німецьких окупантів і потрапив у полон. Після звільнення з полону приєднався до підпілля ОУН, згодом вступив до УПА, де став видатним ідеологом і публіцистом українського визвольного руху.

Його перу належать численні праці, зокрема "Хто такі бандерівці та за що вони борються" під псевдонімом "Петро Полтава". Застрелився, оточений підрозділом МГБ у криївці 23 грудня 1951 р. Головна команда УПА нагородила Федуна Золотим Хрестом Бойової Заслуги 1 класу і Золотим хрестом заслуги - найвищими відзнаками УПА.

 

Лейтенант Червоної армії Василь Порик був родом із Вінничини. Потрапив у полон, опинився у таборі для військовополонених у Франції, звідки втік до французьких партизанів. Очолив власний загін. В одному з боїв схоплений і розстріляний нацистами. Герой Радянського Союзу і Національний герой Франції.

 

Льотчик-винищувач Амет-Хан Султан збив 30 літаків противника особисто і ще 19 у групових боях. Став двічі Героєм Радянського Союзу. Не боявся відкрито називати себе кримським татарином. 2012-го режисер Ахтем Сеїтаблаєв зняв про нього фільм "Хайтарма".

 

Канадка українського походження Анна Храплива була одною з перших українок, які пішли добровольцями до Канадського жіночого армійського корпусу. Служила у Великій Британії та в Британській зоні окупації Німеччини. Відзначена Медаллю Британської Імперії.

 

Як відомо, з минулого року Україна вшановує пам’ять полеглих у Другій світовій війні під європейським та традиційним українським символом — квіткою маку. Цьогоріч вперше 8 травня — день капітуляції нацистської Німеччини —  на офіційному рівні за європейською традицією став Днем пам’яті та примирення, а 9 травня — Днем перемоги над нацизмом у другій світовій війні. Національні заходи проходять під гаслом "1939 — 1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо".

Інформаційні матеріали (відео, плакати, біл-борди і тп.) можна завантажити тут або тут.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.