«Легенду про княгиню Ольгу» презентують українською

Понад 30 років тому радянська влада не дозволила випустити у прокат історичну стрічку Юрія Іллєнка «Легенда про княгиню Ольгу» українською мовою. Фільм вийшов лише російською. Хоча на студії ім. О. Довженка переважно робили дві версії стрічок - українську та російську. Вперше переклад і дубляж картини українською презентують на 24-ий День Незалежності.

У стрічці йдеться не лише про життя княгині Ольги, але й про становлення Київської Русі в IX- X століттях як однієї з наймогутніших європейських держав.

"Нині Росія продовжує політику Російської імперії та Радянського союзу, привласнюючи історію Київської Русі, щоб представляти свою державу як древню і на цій підставі претендувати на ключову роль у регіоні.

Прикладом такої політики є наміри поставити пам’ятник Володимиру Великому в Москві, до якої він мав жодного стосунку, адже в його часи Москви навіть не існувало. Ми маємо говорити вголос про хибність цієї теорії, зокрема, і засобами кіно.

Адже саме результатом хворобливих імперських амбіцій Путіна, який опирається на хворобливий імперіалізм російського суспільства, є події на Донбасі й у Криму", - наголошує голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Прем’єра "Легенди про княгиню Ольгу" відбулась 1984 року в кінотеатрі "Київська Русь". Режисер Юрій Іллєнко збирався перекласти фільм українською, проте так і не встиг. Після його смерті за справу взялися родичі та друзі режисера.

"Одномовну версію фільму пояснювали тим, що княгиня Ольга і князь Володимир не могли розмовляти українською мовою, бо її тоді начебто не було.

Тож фільм вийшов російською. Коли ж в Україні з'явилися провідні кінотехнології, батько задумався про те, щоб зробити український дубляж. Проте вчасно не змогли знайти відповідного фінансування.

Цього року, коли виповнюється 1000 років з дня смерті Володимира Великого, який є одним із головних героїв фільму, ми знову подумали про можливість створення українського дубляжу", - пояснює голова Держкіно та син Юрія Іллєнка Пилип Іллєнко.

Українcький переклад фільму зробили на студії KWA sound production на замовлення телеканалу ICTV і за підтримки Державного агентства України з питань кіно та кіностудії ім. О. Довженка.

У дубляжі стрічки взяли участь виконавці ролей у фільмі і сучасні музиканти та актори: Римма Зюбіна (Малуша), Олександр Ігнатуша (князь Володимир), Костянтин Войтенко (князь Володимир в юності), Богдан Бенюк (Ільм), Олександр Ярмола - фронтмен гурту "Гайдамаки (князь Святослав). Самих себе українською озвучили Людмила Єфименко та Віктор Демерташ.

В урочистій частині заходу візьмуть участь голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко, актриса, виконавиця головної ролі у фільмі Людмила Єфименко, актор Богдан Бенюк, фронтмен гурту "Гайдамаки" Олександр Ярмола. Гурт "Гайдамаки" виконає перед прем’єрою пісню з фільму "Літу осінь наснилась" у рок-інтерпретації.

Неділя, 24 серпня 19:00

Місце: Кінотеатр "Київська Русь", м. Київ, вулиця Артема, 93

Вхід на прем’єру для представників ЗМІ вільний. За акредитацією звертайтеся, будь ласка, до керівника прес-служби каналу ICTV Тетяни Веремчук: Veremchuk.t@ictv.ua, тел. (098)-557-19-01.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.