На Чернігівщині протиправно встановили пам’ятник Леніну

На Чернігівщині відновили пам’ятник Леніну, у той час, коли Україна з усіх сил намагається позбавитись комуністичного тоталітарного спадку. Український інститут національної пам’яті звернувся з листом щодо протиправності цього до Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та прокурора Чернігівської області.

"Якщо порівняти мапу України, на яку нанесені дані про пам’ятники чи вулиці Леніна, і співставити її з даними про рівень життя місцевого населення по регіонах, то ми побачимо: де було більше Ленінів, там нижчий рівень самозайнятості, менша мобільність людей - вони переважно не покидають теренів свого району. Там, де на такій карті найбільше ленінів, там нині триває війна", - заявляє голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

З початку Революції гідності в Україні розпочали стихійно демонтувати пам’ятники Леніну. За рік "ленінопаду" їх прибрали більше півтисячі. Зокрема, 27 лютого 2014 року невідомі активісти демонтували монумент радянському лідеру в м. Семенівка Чернігівської області. Проте місцеві комуністи вирішили його відновити.

Через рік, уже після ухвалення Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", з ініціативи місцевих активістів Комуністичної партії України у міському парку на новому місці був урочисто відкритий пам’ятник В.І. Леніну, таким чином порушено закон.

 Віновлений пам'ятник Леніну в міському паку Семенівки
Адже, згідно закону, до 31 листопада 2015 року мають бути демонтовані пам’ятники особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки.
14 липня цьогоріч Семенівська міська рада ухвалила рішення "Про створення меморіального комплексу на території Семенівського міського парку". Це відбулось уже після встановлення пам’ятника і не легітимізує його.

Щодо цього випадку від Українського інституту національної пам’яті до Міністра внутрішніх справ та прокурора Чернігівської області надіслано листа, у якому йдеться:

"Такі дії міської ради є грубим порушенням пункту 4 частини 1 статті 1, частини 1 статті 3 та частини 1 статті 4 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" […]

Пам’ятник В.І. Леніну встановлений у міському парку, який є місцем громадського користування. З огляду на це, у діях посадових осіб Семенівської міської ради та представників КПУ, які здійснили встановлення пам’ятника в міському парку, можуть містити ознаки злочину, передбаченого статтею 436-1 Кримінального кодексу України.

Враховуючи викладене просимо:

1.     Провести перевірку викладених в цій заяві обставин.
2.     Притягти винних осіб до відповідальності."     

Фахівці з права Українського інституту національної пам’яті переконані, що порушники закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" будуть покарані, що стане прецедентом і утримає від подібних кроків політичні сили та мешканців інших регіонів.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.