Виставку “Українська Друга світова” відкриють у Львові

Більше 6 мільйонів солдатів у шістьох арміях на всіх фронтах від Атлантики до Тихого океану. Яку роль відіграли ці українці у світовому протистоянні? Вперше історики представлять український вимір тієї війни.

На центральній площі Львова — площі Ринок — Український інститут національної пам’яті за участі Центру досліджень визвольного руху в рамках 22 Форуму видавців відкриють фотодокументальну виставку "Українська Друга світова".

Презентація відбудеться за участі Голови Інстиуту національної пам’яті Володимира В’ятровича та міського голови Львова Андрія Садового.

2 вересня минуло 70 років від завершення Другої світової війни. Україна понесла одні з найбільших втрат — понад 10 мільйонів українців.

Символічно, що саме українець — генерал Кузьма Дерев’янко поставив підпис від імені СРСР на фінальному документі війни — Акті про капітуляцію Японії 2 вересня 1945 р.

Виставка вперше представляє український вимір Другої світової війни. Від 1 вересня 1939 р., коли українці у складі Війська Польського стали до бою з гітлерівськими агресорами, до останніх пострілів на Далекому Сході – у війні з Японією.

У центрі уваги експозиції – передусім Україна й роль українців у світовій війні. І найголовніше: внесок українського народу в перемогу над нацизмом. На всіх фронтах: від Атлантики до Тихого океану.

Виставку відкриють 10 вересня о 13:00 на площі перед Ратушею (пл. Ринок, 1) за участі Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, директора Національного музею "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого, істориків Сергія Громенка, Максима Майорова, Василя Павлова (Український інститут національної пам’яті) та Ігоря Бігуна (Центр досліджень визвольного руху).

10 вересня, 13:00

Місце: м. Львів, пл. Ринок, 1

Виставку можна оглянути щодня до 13 вересня 2015 р.

Детальніше про пам'ять про Другу світову війну розповість історик Володимир В’ятрович під час своєї лекції "Друга світова. Війна пам’ятей" 10 вересня, 19:00 (Готель "Жорж", конференц-зал (пл. Міцкевича, 1)

10 вересня, 19:00

Місце: Готель "Жорж", конференц-зал (м. Львів, пл. Міцкевича, 1)

Заходи відбудуться в рамках історичного майданчику Форуму видавців "Урок історії". Програму роботи майданчика можна подивитися тут.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.