АНОНС: Міжнародна конференція "Євреї в етнічній мозаїці Східної Європи" в Харкові

24-25 вересня 2015 року у Харкові пройде міжнародна дослідницька конференція "Євреї в етнічній мозаїці Східної Європи".

На конференції виступатимуть молоді дослідниці та дослідники з України, Польщі, Росії. Теми доповідей зачіпають проблеми від міжконфесійних стосунків у раньомодерних містах та питань національних ідентичностей імперської доби до постав ОУН щодо Голокосту та радянського офіційного гумору.

Попри тематичне різноманіття, конференція має досить конкретну спрямованість – пошуки місця для єврейського минулого у історії Східної Європи.

Захід відбуватиметься втретє і стане майданчиком для презентацій молодих науковців – істориків, соціологів, етнологів.

На конференцію запрошені визнані експерти: Ярослав Грицак зі Львова, Аркадій Зельцер з Єрусалима, Гжегож Кшивец з Варшави, Маріс Рукс з Риги та Анатолій Подольський з Києва.

Робота заходу розпочнеться о 10.00 24 вересня в аудиторії 2-49 Головного корпусу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (м. Харків, майдан Свободи 4)

Також, в межах конференції, 25 вересня о 18.00 відбудеться публічна лекція канадського письменника та дослідника Марка Царинника.

Програма конференції:

Четвер, 24.09 (ХНУ ім. В. Каразіна, майдан Свободи 4)

10.00 - 11.30 Привітання учасників: Юрій Радченко

Вступні доповіді:

Аркадій Зельцер Пам’ять в пам’ятниках: самоідентифікація радянських євреїв та Голокост

Анатолій Подольський Стан політики меморіалізації щодо жертв Голокосту в сучасній Україні (на прикладі нових Меморіалів на теренах Західної України)

11.30 - 11.50 Перерва на каву

12.20 - 14.00 Панель І Дослідження єврейської історії

Модератор: Андрій Домановський (Харків)

Анна Марія Басаури Зюзіна (Київ) Дослідження іудаїзму в радянській Україні (1957-1985): Т. Кичко, А. Едельман та І. Мигович

Ігор Дворкін (Харків) Євреї Наддніпрянщини кінця XVIII - початку ХХ ст. в сучасній українській історіографії

Марина Стрільчук (Дніпропетровськ) Історія єврейського народу першої половини ХХ ст.: образи в українській пострадянській історіографії

Коментар: Анатолій Подольський (Київ)

14.00 - 14.50 Обід

15.00 - 17.30 Панель ІІ Виклики та трансформації

Модератор: Євген Котляр (Харків)

Анна Вараниця (Львів) Початкова освіта як чинник (не)збереження національної самобутності: дискусії і практики в єврейському середовищі Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Адам Рашевський (Варшава) Єврейська ідентичність проти мультинаціональної монархії в працях Йозефа Рота

Ілля Юзефович (Москва) Стратегії формування "єврейського акценту" в російській літературі. На матеріалах творів ХIX-XX ст.

Євгеній Монастирський (Львів) Єврейський фактор у формуванні системи радянської агітації та пропаганди серед національних меншостей (1919 – 1924 рр.)

Коментар: Ярослав Грицак (Львів), Гжегож Кшивец (Варшава)

17.30 - 17.50 Перерва на каву

18.00 - 19.00 Публічна лекція:

Марко Царинник (Торонто) Аркадій Любченко: доба, життя, діярій, жадоба.
Модератор: Володимир Скляр (Харків)

П’ятниця, 25.09 (Hotel Voyage, вул. Ярослава Галана 3)

9.30 - 11.00  Панель ІІІ Євреї та оточуючі спільноти у міському просторі

Модератор: Павло Єремєєв  (Харків)

Андрій Шпірт (Москва) Місто, церква, єврейська громада та форми релігійного насильства: суперечка навколо церковної ділянки у Бресті в 1669-1671 рр.

Артем Харченко (Харків) Зі штетлу до метрополії: Харків як центр внутрішньої єврейської міграції у Російській імперії

Лариса Карачевцева (Київ) Міські карти пам’яті як предмет міждисциплінарних досліджень

Коментар: Ярослав Грицак (Львів), Гжегож Кшивец (Варшава)

11.00 - 11.20    Перерва на каву

11.30 - 13.30    Панель IV Українські контексти Голокосту

Модератор: Денис Журавльов (Харків)

Юрій Радченко (Харків) ОУН(м) та Голокост: сase study Івана Юр’єва

Роман Михальчук (Рівне) Легальна преса Рівненщини як засіб антисемітської пропаганди: порівняльний аналіз та динаміка публікацій

Анна Вилегала (Варшава) "Що робити з єврейськими речима?" Про єврейську власність у Галичині під час Другої світової війни

Коментар: Аркадій Зельцер (Єрусалим), Маріс Рукс (Рига)

13.40 - 14.30 Обід

14.40 - 17.00    Панель V Пам'ять та міфи у тоталітарному суспільстві

Модератор: Володимир Скляр (Харків)

Михайло Мартиненко (Львів) Репрезентація пам’яті про Голокост у Львові у літературній та публіцистичній творчості Володимира Павловича Бєляєва в 1944-1953 рр.

Анна Медведовська (Дніпроперовськ) Рецепція Голокосту в суспільній думці пізньорадянської доби (1950-80-ті рр.)

Катерина Єремєєва (Харків) Репрезентація нацменшин та українців у інституалізованому гумористичному дискурсі радянської України

Марія Вятчина (Казань) Від "білого єврея Гейзенберга" до "білих жидів" Латгалії: етимологія поняття та контекстуальний аналіз

Коментар: Аркадій Зельцер (Єрусалим), Маріс Рукс (Рига)

Організатори: Центр досліджень міжетнічних відносин Східної Європи, Українсько-єврейська зустріч, Східний інститут українознавства ім. Ковальських, Український центр вивчення історії Голокосту, Харківський національний університет ім. В. Каразіна.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.